Експрокурор з Луцька Вадим Веніславський виграв апеляцію щодо його поновлення на посаді першого заступника керівника Одеської обласної прокуратури. Правоохоронця звільнили ще в серпні 2021-го після конфлікту тодішньої генпрокурорки Ірини Венедіктової із на той момент представником Президента України в Конституційному Суді Федором Веніславським – братом Вадима Веніславського.
Рішення про поновлення волинянина на посаді ухвалив Київський окружний адміністративний суд 17 липня 2024-го та Шостий апеляційний адміністративний суд 21 жовтня 2024 року.
На посаду першого заступника прокурора Одеської області Вадима Веніславського перевели з посади заступника начальника Департаменту нагляду за органами безпеки, фіскальною та прикордонною службами Офісу Генерального прокурора 28 липня 2020 року та одразу ж поклали на нього виконання обов’язків прокурора Одеської області. З вересня того ж року в рамках реформи правоохоронний орган став Одеською обласною прокуратурою. Вадим Веніславський продовжив у ній виконувати обов’язки керівника аж до 05 лютого 2021 року, допоки Ірина Венедіктова призначила керувати тут Сергія Костенка.
У серпні 2021 року першого заступника керівника Одеської обласної прокуратури Вадима Веніславського звільнили з посади. Офіційно – у зв`язку з неналежним виконанням посадових обов`язків і за рішенням кадрової комісії із розгляду дисциплінарних проступків.
Так, впродовж лютого-березня 2021 року представники Офісу Генерального прокурора провели перевірку щодо стану організації роботи в Одеській обласній прокуратурі. За її результатами встановлено масу недопрацювань, відповідальність за які поклали саме на Вадима Веніславського. Зокрема, він нібито не організував перегляд організаційно-розпорядчих документів, за час виконання обов’язків жодного разу не інформував населення про діяльність правоохоронного органу на засіданнях обласної ради, не провів жодної координаційної наради з представниками інших правоохоронних органів, не забезпечив системності у діяльності міжвідомчих груп із протидії різним видам злочинів тощо. З повним списком зауважень до Веніславського, які виклали на 9 сторінках, можна ознайомитися безпосередньо в рішенні Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг та дисциплінарних проваджень щодо прокурорів.
Звільнення Вадима Веніславського збіглося в часі із конфліктом між його братом – народним депутатом України Федором Веніславським, який на той час був офіційним представником Президента України у ВРУ, та генпрокуроркою Іриною Венедіктовою. Федір Веніславський почав закидати Офіс Генпрокурора запитами стосовно кадрової ситуації та реформи прокуратури. На це й поскаржилася Ірина Венедіктова, натякнувши, що нардеп робить це через те, що його брат опинився під загрозою звільнення.
Вадим Веніславський не погодився зі звільненням і одразу подав позов про поновлення на посаді. У суді він наголосив, що Офіс Генпрокурора, звільняючи його з роботи, не дотрималися законної процедури. Крім того, експравоохоронець розкритикував рішення кадрової комісії, на підставі якого його й звільнили. Зазначив, що поки виконував обов’язки керівника обласної прокуратури, то обов’язки за посадою першого заступника мали перейти іншому заступнику. Втім, у своєму рішенні кадрова комісія не розмежувала його обов’язки як першого заступника та виконувача обов`язків керівника обласної прокуратури. І Феміда погодилася, що комісія прийшла до помилкових висновків про необхідність звільнення Веніславського з посади виключно у зв’язку з неналежним виконанням обов’язків, які передбачені для керівника органу прокуратури.
Суд також врахував, що кадрова комісія, вказуючи на окремі порушення, не визначила конкретних відповідальних з-поміж працівників прокуратури, які в межах своєї компетенції повинні відповідати за невиконання своїх службових обов`язків. Натомість всю вину, начебто без належної аргументації, звалили на Веніславського.
Врешті Київський окружний адміністративний суд у липні 2024 року задовольнив позов Вадима Веніславського про визнання протиправними рішеннями та наказу про звільнення, скасував ці документи та постановив поновити волинянина на посаді першого заступника керівника Одеської обласної прокуратури. До речі, цю справу розпочинав розглядати нині вже ліквідований скандальний Окружний адміністративний суд міста Києва
«Судом визнаються обґрунтованими доводи позивача, що при прийнятті Кадровою комісією рішення від 12 серпня 2021 року №152дп-21 та видачі наказу Генеральним прокурором №276к від 17.08.2021, останні діяли не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Розгляд питання щодо неналежного виконання прокурором, що обіймає адміністративну посаду, посадових обов`язків, здійснено необґрунтовано, поза межами повноважень та не у спосіб, встановлений чинним законодавством України», – зазначив у своїх висновках Київський окружний адміністративний суд.
Офіс Генпрокурора, Одеська обласна прокуратура та відповідна кадрова комісія не погодилися з рішенням суду першої інстанції та звернулися до Шостого апеляційного адміністративного суду. Втім, тут також зазнали невдачі: їхню скаргу суд відхилив з тих же підстав.
«Оскаржувані рішення та наказ прийняті без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, непропорційно, без дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для права особи на працю і цілями, на досягнення яких спрямовані ці рішення», – йдеться в постанові Шостого апеляційного адміністративного суду.
Водночас Вадим Веніславський шляхетно відмовився від компенсації недоотриманої зарплати ще на початку судового розгляду у 2021 році.
«Сила правди» звернулася до Офісу Генпрокурора із запитом про виконання рішення суду. У відомстві повідомили, що станом на 13 листопада Вадим Веніславський ще не повернув собі робочий кабінет, але не пояснили чому.
«Відповідно до відомостей автоматизованої інформаційно-аналітичної системи «Кадри-WEB» Веніславський Вадим Володимирович в органах прокуратури на теперішній час не працює. Наказ Генерального прокурора на виконання рішення суду щодо поновлення Веніславського Вадима Володимировича на посаді першого заступника керівника Одеської обласної прокуратури не видавався» – йдеться у відповіді Офісу Генпрокурора від 13 листопада 2024 року.
Вадим Веніславський став правоохоронцем у квітні 2000-го. Починав з посади помічника прокурора Маневицького району. Вже за два роки перебрався до Луцька, де впродовж 2003-2011 працював прокурором різних відділів прокуратури Волинської області. У листопаді 2011-го – липні 2012-го він обіймав посаду прокурора Луцького району, а наступні майже два роки був заступником прокурора Волинської області.
Певний час Вадим Веніславський не працював в органах прокуратури, бо був звільнений в порядку люстрації у 2014 році. Тим часом розпочав власний бізнес із торгівлі автомобільною спецтехнікою. У 2018-2020 роках він був співвласником луцької компанії «Спецкомунтех».
Наприкінці 2019-го через суд Вадим Веніславський відстояв повернення посади в прокуратурі та переписав свою частку у фірмі на дочку. Навесні 2020-го чоловік отримав посаду в Офісі Генерального прокурора.
Родина Веніславських також має стосунок до будівельної компанії «Борей», яка працює на Волині. З 2016 року це підприємство мало київських та дніпровських власників, а згодом в ньому з’явилося волинське керівництво. Це засновники Роман Антончик і Анастасія Тишкевич та директор Сергій Мартинюк, які прийшли у «Борей» у 2020 році. Роман Антончик на виборах 2016 року був довіреною особою кандидата у народні депутати Федора Веніславського, рідного брата Вадима Веніславського. Згодом компанію очолив Дмитро Булюк, який тривалий час зустрічався із дочкою Вадима Веніславського Анастасією.