Для реформування України та боротьби з корупцією на керівні посади в уряді Петро Порошенко запросив іноземних фахівців з реформ. Проте тотальна системна корумпованість і бюрократичний апарат так і не дали можливості людям, що змогли змінити свої рідні країни, вплинути на ситуацію в Україні.
Те, що почалося зі струмочка, перетворилося в повінь: іноземні фахівці залишають Україну в той самий момент, коли збідніла країна має в них найбільшу потребу для вирішення внутрішніх і зовнішніх проблем.
Кинуте українцям рятувальне коло – це європейці та американці, призначені на вищі державні посади, що стали надією колишньої радянської республіки і протестуючих, які витіснили з країни ненависного, підтриманого Росією лідера (Віктора Януковича – ред.) в лютому 2014 року.
Нині Україна не тільки веде війну проти промосковських бойовиків на захопленому сепаратистами Сході країни, але також відома як одна з найбільш невмілих і корумпованих країн Європи. Її валовий внутрішній продукт не виріс із часів Радянського Союзу, в той час як у її західного сусіда, Польщі, він збільшився більш ніж у п’ять разів і зробив її яскравим прикладом для решти країн Східної Європи.
Прозахідний президент Петро Порошенко прагнув все змінити, коли роздавав українські паспорти трьом іноземцям у грудні 2014 року і дав їм вищі міністерські пости. Всі вони тепер пішли, в тому числі народжена у США українка – інвестиційний банкір і міністр фінансів Наталія Яресько.
ПЕРША ХВИЛЯ РОЗЧАРУВАННЯ
Час Яресько на посаді міністра фінансів був одночасно успішною і сумною історією, яка відображає негаразди сучасної України. Їй вдалося домовитися про списання масивного комерційного боргу, що допомогло Україні залишитися на плаву у фінансовому відношенні. Але Яресько програла у боротьбі за прем’єрський пост, коли стало ясно, що уряд (Арсенія Яценюка – ред.) вже не витримує вагу звинувачень у корупції.
Вона пішла у відставку в квітні разом з міністром економіки литовського походження Абромавічюсом і екс-міністром охорони здоров’я Грузії Квіташвілі. Яресько, колишній чиновник держдепартаменту США, пішла, не критикуючи систему, в якій вона працювала. Абромавічюс натомість заявив, що у нього не було ані найменшого наміру “прикривати відкриту корупцію”.
У новий уряд, який очолив протеже Петра Порошенка Володимир Гройсман, непередбачувано потрапив міністр фінансів Олександр Данилюк. Але і його призначення, як видається, мало що може зробити для приборкання інсайдерських угод і хабарництва, до того ж нова команда повстала проти його призначення.
ГРУЗИНСЬКЕ ПОВСТАННЯ
Ситуація стала дійсно брудною, коли колишній президент Грузії Міхеїл Саакашвілі пішов з поста губернатора Одеської області минулого тижня. Саакашвілі був пристрасним прихильником проєвропейської революції України 2014 року, яка скеровувала Київ у західному напрямку.
48-річний заклятий ворог президента Росії Володимира Путіна, він сказав, що іде у відставку, тому що йому заважали боротися з корупцією олігархи з внутрішнього кола Петра Порошенка. Саакашвілі пообіцяв сформувати політичний рух опозиції, яка може витіснити Порошенка і добитись проведення дострокових виборів. Проте нині мало хто з аналітиків дає йому багато шансів на успіх.
Незабаром також пішли у відставку багато хто з грузинських союзників Саакашвілі на провідних українських державницьких позиціях, на які їх поставив Порошенко, що захоплювався, як вони навели порядок у власній маленькій кавказькій країні. Однією з найбільш відомих із них була в Україні голова національної поліції Хатія Деканоїдзе.
“Я буду чесною і скажу, що ми ніколи не були спроможні викорінити корупцію з нашої організації”, – сказала вона журналістам у понеділок на прощання.
В’ЯЗАНІ БЮРОКРАТІЄЮ
Деканоїдзе хвалили за введення нової патрульної поліції, яка товаришує з місцевими жителями і відома відмовами від хабарів. Вона розповіла журналістам, що “моя воля і сили були недостатніми для здійснення змін”.
Деякі аналітики вважають: бюрократична система додає зайвих проблем при вирішенні питань і саме вона була останньою краплею, з якою не змогли впоратись навіть іноземні фахівці з реформування.
“Міжнародні партнери, які були запрошені на роботу в Україну, були спіймані в пастку бюрократичної державної системи – їхні руки були зв’язані”, – сказав Ярослав Юрчишин з Transparency International – представництва антикорупційної організації в Україні. “Система державної служби України дуже мало змінилася з радянських часів”, – додав він.
Марія Репко з київського Центру економічної стратегії сказала, що частиною проблеми в Україні є “олігархічна економіка”, яка живить системну політичну корупцію.
Тим не менше, деякі іноземці ще залишилися. Економісти особливо натхненні тим, що Лешек Бальцерович, архітектор посткомуністичної трансформації Польщі, досі залишається економічним радником Петра Порошенка. Але Бальцерович рідко з’являвся на публіці, і його вплив у Києві залишається невідчутним за межами Адміністрації президента.