У листопаді-2016 команда Порошенка завершила розстановку “потрібних” кадрів на найважливіші посади у сфері обороно-промислового комплексу.
“На параді до 25-ї річниці Незалежності українці, за словами Петра Порошенка, побачили нову армію, техніку для якої купили або відновили за рахунок платників податків. У цей день Хрещатиком пройшли танки “Булат”, бронемашини “Кугуар” та “Дозор-Б”, гаубиці “Гвоздика” та “Мста-С”, ракетні комплекси “Точка-У” та “С-300”, – пише Олексій Братущак у статті для Української правди.
“Наші бажання і потреби не завжди збігаються з нашими можливостями. Нам знадобляться ще роки й десятки мільярдів гривень, щоб спати спокійно”, – говорив тоді президент. Сьогодні, у світлі останніх подій ці слова президента про зміцнення обороноздатності країни сприймаються з подвійним підтекстом. Адже після кількох корупційних скандалів, пов’язаних із закупівлями для армії та цілого ряду кадрових ротацій постає питання: кого саме під “ми” та “наші” мав на увазі Порошенко: українців чи своїх бізнес-партнерів у владі?
КАДРИ
У листопаді-2016 команда Порошенка завершила розстановку “потрібних” кадрів на найважливіші посади у сфері обороно-промислового комплексу. Одночасно своєї посади позбувся представник дружньої політичної групи – “Народного фронту”.
Донедавна в оборонці існував певний статус-кво. Сфери впливу були поділені між секретарем РНБО Олександром Турчиновим та Петром Порошенком. Президент здійснював контроль через 1-го заступника Секретаря РНБО Олега Гладковського, який є давнім бізнес-партнером Порошенка та інститутським товаришем нардепа з БПП Ігоря Кононенка. Нещодавно програма журналістських розслідувань “Схеми” виявила, що ці троє мають вілли по сусідству на узбережжі Іспанії.
Бізнес-партнер президента Олег Гладковський (у центрі) контролює оборонно-промисловий сектор
Для контролю над економікою оборони та безпеки цій трійці потрібно було поставити своїх людей у Міністерство економічного розвитку та торгівлі. За часів Айвараса Абромавічуса пропхнути кадрові рішення не вдавалося. Усе змінилося, коли міністром став представник президента у Верховній Раді Степан Кубів.
У червні Кабмін призначив йому в заступники Юрія Бровченка. У ЗМІ ця новина вийшла під заголовком “Людина Клюєва стала заступником міністра економіки”. Насправді, Бровченко встигнув попрацювати в міністерстві ще з нинішнім гарантом Конституції.
Коли весною 2012-го Порошенко змінив Клюєва у МЕРТ, Бровченко обіймав посаду директора департаменту економіки оборони та безпеки. Тодішній новий міністр лише понизив Бровченка до заступника департаменту. Цьогоріч Бровченко перейшов у заступники міністра економіки з роботи у державному концерні “Укроборонпром”.
За джерелами “Української правди” в МЕРТ, у своїй діяльності Бровченко керується не стільки наказами свого безпосереднього начальника Кубіва, – скільки вказівками Гладковського. У серпні Бровченко ініціював реструктуризацію департаменту оборони та безпеки. Змінились структура та назва – тепер це департамент стратегічного розвитку сектору безпеки та оборони – але функціонал залишився той самий. Насправді реструктуризація була необхідна лише задля того, щоб вивести невгодних працівників та встановити повний контроль над департаментом.
У жовтні зі скандалом з МЕРТ звільняється керівник департаменту оборони та безпеки Віктор Плахута – один з чиновників, який входив ще до команди Абромавічуса. Плахута заявив про корупцію та тиск з боку лобістів “Укроборонпрому”, яким в інтерв’ю “Громадському” назвав саме Бровченка.
Ще в листопаді джерела “Економічної правди” повідомляли, що нового керівника департаменту хочуть призначити без відкритого та прозорого конкурсу. У результаті так і сталося. Для цього провернули нехитру схему. У липні в Кубіва з’являється радник Андрій Тивончук. У міністерстві він працював більше 10 років – до травня 2015-го, потім перейшов до структури “Укроборонпрому”, звідки й повернувся знову до МЕРТ.
Щоб уникнути відкритого конкурсу в міністерстві, Тивончука спочатку роблять переможцем іншого, закритого конкурсу в РНБО – на посаду керівника служби з питань ОПК, яка займається підготовкою матеріалів для Гладковського. “Покерувавши” цією службою офіційно тиждень, Тивончук переходить у МЕРТ на посаду директора департаменту.
Чому цей департамент такий важливий? Бо через нього проходить “оборонна” документація на мільярди гривень. Зокрема, він відповідальний за координацію державного оборонного замовлення, виділення грошей з резервного фонду бюджету, реформування та розвиток оборонної промисловості країни.
Пояснення до схеми та роль у ній МЕРТ:
ВР затверджує річний держбюджет. Кожному центральному органу влади визначається свій бюджет: наприклад, у Міноборони 60 мільярдів гривень. Цей бюджет ділиться на всі потреби – на зарплати, житло, закупівля речей та військової техніки. Закупівля військової техніки проходить через державне оборонне замовлення (ДОЗ), на якому стоїть гриф цілком таємно. Усі пропозиції до ДОЗ подаються в МЕРТ, яке готує їх до затвердження кабміном. Перед затвердженням урядом проект ДОЗу розглядається РНБО. Після затвердження кабміном ДОЗ виконуються.
За даними “Укроборонпрому”, цього року обсяг ДОЗ для Міноборони може скласти 13,5 мільярдів гривень. Ретельність перевірки документації ДОЗ залежить від того, яка людина очолює департамент МЕРТ. Принциповий чиновник може завернути сумнівний документ, залежний – виконає вказівку кураторів надавати “зелене світло”.
Також МЕРТ веде закритий реєстр виробників продукції оборонного призначення – тобто реєстр виконавців ДОЗ. Чи потрапить те чи інше підприємство до цього реєстру, залежить він працівників МЕРТ.
Останні кадрові зміни спрямовані на те, щоб уся вертикаль оборонних замовлень була під контролем партнерів Порошенка та Гладковського. Чи розставляли вони своїх людей для того, щоб система працювала більш ефективно? Відповідь можна знайти з підходу до розробки Державної програми реформування і розвитку ОПК–2020.
Щороку на цю Програму планується виділяти 0,5% ВВП, зокрема, на 2017-й близько 12 мільярдів гривень. За 4 роки сума може перевищити 60 мільярдів гривень. Розпорядником коштів Програми виступатиме МЕРТ, і зараз розробка Програми йде повним ходом під формальним контролем Бровченка.
Але справа в тому, що Програмі мало б передувати затвердження Стратегії розвитку оборонно-промислового сектору.
– У нас відсутня Стратегія розвитку обороно-промислового сектору, – розповідає УП Віктор Плахута. – Спочатку мають бути прийняті довгострокові документи, щоб затвердити візію -куди рухатись країні, потім короткострокові програми. Але це нікому не потрібно, бо в Стратегії грошей немає. А в Програмі – є.
По-друге, є “Укроборонпром”. Перш ніж виділяти державне фінансування на УОП по цій Програмі, Концерн має бути реформований. А зараз йде до того, що МЕРТ буде прокладкою у цій Програмі.
“Укроборонпром” намагався пролобіювати свій варіант Програми. Проект цього таємного документу є у розпорядженні “Української правди”. У ньому прогнозовані обсяги фінансових ресурсів визначені на рівні 171,2 мільярдів гривень, з них 65,5 мільярдів – кошти державного бюджету.
23 листопада після засідання парламентського комітету з питань нацбезпеки та оборони гендиректор “Укроборонпрому” Роман Романов у розмові з УП заперечив інформацію, що в проекті Програми від “Укроборонпрому” фігурує сума на рівні 170 мільярдів:
– Ви значно перевищуєте цю суму. У вас неправильна цифра. На моїй пам’яті ніколи не було такої цифри. У результаті пошуку компромісу вийшли на цифру в 10 разів менше, ніж Ви назвали.
– Це 10-20 мільярдів?
– Ні, ця Програма – це закритий документ. Я не можу абсолютно відкрито оперувати цифрами.
За оцінками експертів, з якими поспілкувався журналіст УП, до 30% закладених в Програму коштів можуть бути “використані неефективно” – тобто фактично вкрадені. І однією з головних причин цього є гриф таємності на документі, доступ до якого матимуть лише перевірені командою Порошенка-Гладковського люди.
Щоправда, запитання до Програми вже мають і депутати профільного комітету Верховної Ради. У коментарях УП один з членів цього комітету від “Народного фронту” розповів, що побачив у Програмі нереальні плани – зокрема, будівництво легкого вертольоту. Тож у Раді наполягатимуть, що Програма може бути затверджена лише після розгляду на комітеті. Але комітет знаходиться під контролем Пашинського.
Тут варто згадати ще про кількох осіб, які причетні до сектору нацбезпеки та оборони. Голова комітету ВР Сергій Пашинський до недавнього часу був головою Наглядової Ради Укроборонпрому. У жовтні він написав заяву про звільнення, а в листопаді Порошенко звільнив Пашинського.
Після цього Наглядова рада, однією з функцій якої є забезпечення регулярного проведення незалежного аудиту підприємств концерну, залишилася неповноважною.
Повний склад Наглядової ради “Укроборонпрому” – 5 осіб. Трьох призначає президент, двох – уряд. Представників Кабміну немає. Президентська квота заповнювалася ще у березні 2014-го Олександром Турчиновим. Пашинському закидали дві речі. Перша – це конфлікт інтересів.
– Він обіймав дві посади, – каже “Українській правді” віце-спікер ВР Оксана Сироїд. – Як голова Наглядової ради Пашинський просував інтереси концерну. А як голова парламентського комітету, він повинен був контролювати “Укроборонпром”. Як може лисиця контролювати свого хвоста?..
Також Пашинського згадували у багатьох журналістських матеріалах, які стосувалися корупції в “Укроборонпромі”. На закиди про зловживання у діяльності концерну Пашинський відповів під час засідання комітету 23 листопада:
– Знаєте, чому відомо про багато фактів зловживання? Тому що ми почали з цим боротися. Почали порушувати справи, отримувати ухвали судів. До 2014-го року хоч хтось подібне чув? Так, там крадуть, нажаль. І ми з цим боремось, боролися і будемо боротися.
Зменшенням впливу Пашинського на “Укроборонпром” може бути задоволена команда президента. Адже концерн очолює, знову-таки – людина Порошенка-Гладковського, Роман Романов. Фізик-педагог за освітою, до свого призначення в “Укроборонпром” Романов був дилером корпорації “Богдан” у Херсонській області, а під час президентських виборів 2014-го очолював штаб Порошенка в області.
“Українська правда” звернулась до фігурантів цього матеріалу за коментарями. На жаль, Олег Гладковський, Юрій Бровченко та Андрій Тивончук не знайшли для цього часу. Поки що відгукнувся лише керівник “Укроборонпрому”, який пообіцяв докладно відповісти на запитання після повернення з відрядження.