Російський олігарх Фрідман, який намагається відхреститися від режиму путіна і отримати громадянство України, фінансував російський обороно-промисловий комплекс.
Бізнесмен Міхаіл Фрідман, який народився у Львові, хоче отримати українське громадянство і обіцяє залучити великі кошти у власні активи на території України (представники Фрідмана спростовують це)
Тким чином наближений до Кремля російський олігарх Фрідман прагне врятувати свої статки від санкцій, а тому намагається сховатися за українським паспортом.
У столичній політичній тусовці все частіше обговорюють контакти Фрідмана з владою, які можуть завершитися українським громадянством.
Звичайно, не автору цих рядків вирішувати чи натуралізовувати російського олігарха. Але деякі аргументи проти такої ідеї потрібно проговорити вголос. Тим більше група аналітиків Trap Aggressor зібрала факти, які демонструють, що “Альфа-банк” Фрідмана в Росії був одним із пазлів підтримки тамтешнього оборонно-промислового комплексу.
Перший аргумент “проти” – це попередній досвід інтеграції російських олігархів в українське суспільство. Вадим Новинський, Костянтин Григоришин, Павло Фукс – ось неповний перелік багатих росіян, які стали українськими бізнесменами. Чи отримала держава України якусь користь від гостинності до них? У кращому випадку відповідь буде саркастична.
Політичних і корупційних скандалів, повʼязаних з цими прізвищами було так багато, що навіть немає сенсу про них знову нагадувати.
Другий аргумент “проти” – це дух санкцій. З однієї сторони українська влада вимагає від західних партнерів найжорсткіших санкцій проти російських політиків та їх ручних олігархів. А з іншого боку – той самий Фрідман досі не потрапив під українські санкції.
Для довідки. Міхаіл Фрідман – російський олігарх, один із власників фінансово-промислової групи “Альфа Груп”, яка веде бізнес в Росії, Україні, Грузії, Великій Британії та в деяких країнах ЄС.
В Україні представлений бізнесами “Альфа-Банк Україна”, “Київстар”, “Боржомі” та “Моршинська”.
Народився у м. Львів Україна. З 1986 року проживав у Росії. У 2017 році переїхав до Британії, де заснував інвестиційний холдинг LetterOne.
Має паспорти Росії та Ізраїлю.
Російський Forbes оцінив статки Фрідмана у суму $11,8 млрд.
З лютого Міхаіл Фрідман та його партнери опинилися в санкційних списках США, Британії та ЄС. За логікою, українська сторона мала також ввести санкції і взяти весь бізнес “Альфа” в Україні під свій контроль. Але цього не сталося. Судячи з останніх повідомлень, у Фрідмана навіть є доступ до українських високопосадовців, щоб впливати на їх рішення.
Для розуміння геополітичних наслідків функціонування російського бізнесу в Україні треба згадати кейс Сбєрбанку, який у 2014 році звернувся в європейський суд з вимогою скасувати санкції проти нього.
І хоча росбанк той суд програв, але логіка його юристів була дуже красномовна. Вони наполягали, що Сбєрбанк – це незалежна від уряду структура. А дочка Сбєра і поготів без проблем працювала в Україні.
Тому у подібних історіях треба памʼятати, що російські адвокати в європейських столицях та Вашингтоні нікуди не поділися. І будь який “промах” Києва, залюбки використають на користь головного замовника послуг – Москви.
Третій аргумент “проти”. Партнерство бізнес-групи “Альфа” в Росії з російським оборонно-промисловим комплексом вимірюється десятиріччями.
Після анексії Криму та окупації частини Донбасу у 2014 році, “Альфа-банк” продовжував видавати кредити на пільгових умовах державним російським компаніями, які виробляють зброю.
Річ у тім, що тамтешнє ОПК, хоч і велике з часів Радянського Союзу, але є вкрай неефективним. Навіть попри колосальні бюджетні замовлення від Міноборони РФ та щедрі експортні контракти з Індією, Китаєм, Туреччиною та іншими.
Щоб втримати російські збройні корпорації у тонусі, на допомогу прийшли банки з пільговими кредитами. Смішно, звичайно, якщо хтось думає, що банкіри йдуть на поступки від доброї душі чи під примусом ФСБ.
Одна із ознак “путінізму” полягає у взаємопорозумінні з олігархами. Хочеш залишитися мільярдером – плати за проєкти господаря Кремля. За це ти будеш мати доступ до державних корпорацій, контрактів, бюджету і тд.
У 2017 році, коли санкції США за втручання у вибори проти російської еліти почали посилюватися, Міхаіл Фрідман оголосив, що “Альфа-банк” пішов з ринку ОПК. Щоправда, як виявилося пізніше, до “виходу” банк встиг врятувати від банкрутства не один оборонний завод.
Та й пішов “Альфа-банк” з ринку виробників зброї не одразу.
“Конечно, мы оттуда ушли. Но оборонные предприятия в основном финансировало государство. Проблем, связанных с санкциями, у нас в банке я не припомню”, – Міхаіл Фрідман про розрив з ОПК в інтервʼю Forbes.ru грудень 2017 року.
У грудні 2013 року волгоградська філія “Альфа-банку” видала кредит у сумі €56 млн під заставу нерухомості металургійного заводу “Красний Октябрь”, який є основним виробником броні для єдиного виробника танків “Уралвагонзаводу”.
Завод перебував у скрутному фінансовому становищі, чим загрожував зірвати “гособоронзаказ”. Кошти “Альфа-банку” дозволили менеджменту перевести подих і провести оновлення виробничої бази.
У 2016 році “Альфа-банк” ініціював суд проти “Красного Октября” з метою стягнути заборгованість €18 млн. Такий крок знову поставив на грань банкрутства металургійного гіганта. Однак, історія завершилася “хепі-ендом”.
“Совместными усилиями руководства банка и комбината удалось выработать действенные механизмы взаимодействия, позволившие найти оптимальный путь решения возникших проблемных вопросов, — тоді заявив ЗМІ один із членів правління “Альфа-банку”.
У той період “Альфа-банк” також підставив плече згаданому виробнику танків корпорації “Уралвагонзаводу”, який висів на волосинці від зупинки виробництва.
У 2015 році банк намагався через суд стягнути з УВЗ прострочену заборгованість на суму $55 млн і навіть домігся арешту рахунків корпорації… трохи згодом банк відмовився від вимог арешту.
“Понимая стратегическую важность предприятия для российской экономики и обороноспособности страны, мы приняли решение никакого ареста счетов не производить”, – патріотично пояснили власні дії в російському “Альфа-банку”.
Сьогодні на українській землі можна наочно побачити продукти кооперації “Красного Октября” і “Уралвагонзаводу”: танки Т-90 “Прорив”, бойова машина “Термінатор” та інші.
Один із виробів “Уралвагонзаводу” в Україні. Женя Савілов / AFP
Це не всі приклади як “Альфа-банк” рятував виробників улюблених іграшок владіміра путіна, тобто смертоносної зброї. Але і цього достатньо, щоб зрозуміти вагу бізнес-групи “Альфа” у системі координат путінізму.
До речі, може це звучить дивно, але до цьогорічного нападу на Україну, російський людиноненависницький уряд намагався імітувати принципи прозорості європейських візаві. Тому у публічному доступі оприлюднені фінансові звіти більшості державних компаній за останні роки і навіть оборонних.
В одному такому звіті “Обʼєднаної двигунобудівної корпорації” за 2020 рік, тобто через два роки після заяви Фрідмана про розірвання звʼязків з ОПК, аналітики Trap Aggressor знайшли інформацію про діючі кредити в Євро від “Альфа-банку” під 2,60%-2,75% річних. Фінансову звітність намагались приховати в документі, проте так і не видалили остаточно.
Вироби цієї корпорації українці теж можуть побачити на власні очі. Правда, тільки на збитих гелікоптерах “Алігатор”, двигуни яких валяються по українських полях.
На Радянщині був популярний лозунг “Народ и партия едины”. Якщо його перефразувати, то можна лаконічно описати сьогоднішній путінізм: Кремль і олігархи єдині.
Міхаіл Фрідман роками будував бізнес та імідж в Україні як бізнесмена-космополіта, який немає громадянства. Хоча він і його бізнес-група є невідʼємною частиною сьогоднішньої кривавої Росії.
Поки для української політичної еліти організовували “альфаджазфести” у Львові, а у Бабиному Яру розбудовували меморіал, у російському Іжевську для місцевої публіки “Альфа-банк” проводив конкурс дитячого малюнка до 100-річчя народження конструктора Калашникова. У когось є сумніви, чи Кремль готує путінюгенд до майбутніх загарбницьких воєн?
Конкурс для дітей на честь Калашникова. Фото росЗМІ
Для економістів очевидно, що санкціонування Міхаіла Фрідмана і його партнерів та закриття для них ринку України можуть коштувати економіці серйозних фінансових втрат. Які у часи війни матимуть мультиплікаційний ефект. Але будемо відвертими, для розвʼязання проблеми “Альфа-банку” було вісім років.
Сьогодні в України немає часу на роздуми. Росію можуть зупинити лише міжнародні санкції та ембарго. Тому не можна давати козирі у руки російським лобістам на Заході, які залюбки будуть розповідати в Брюсселі та Вашингтоні про те, що в Україні без проблем працюють олігархи, які вкладалися в російські оборонні заводи.