Щоб НАБУ залишилось таким, як було, мав бути лише один варіант – у фінальну трійку мали потрапити три його представники. Вже тестові завдання показували, що такий варіант навряд чи буде.
У понеділок Кабмін визначився з переможцем конкурсу на посаду директора НАБУ. Ним став нинішній керівник Державної інспекції архітектури і містобудування Семен Кривонос. Щиро кажучи, коли конкурсна комісія назвала трьох фіналістів, відпали всі сумніви, кого “вели” на конкурсі. Втім, сам конкурс на директора НАБУ настільки показав проблеми інституції, що говорити лише про директора тут буде недостатньо, зазначає видання Цензор.НЕТ.
Почнімо з того, що за ці роки українська влада підпорядкувала собі всі силові й правоохоронні органи, крім НАБУ та САП. А коли не могла цим двом протидіяти, то вдавалась до трюку попередників і передавала розслідування від НАБУ іншому органу рішенням генпрокурора. Дякувати народним депутатам, вони заклали таку можливість в законодавство, коли дали різним органам розслідувати однакові статті.
Строк повноважень Артема Ситника завершився 17 квітня 2022 року. Відтоді повноваження в.о. директора у Гізо Углави. Влада не поспішала призначати конкурс на директора НАБУ – він мав відбутись ще навесні минулого року. Коли ж влада нарешті визначилась зі складом конкурсної комісії, восени 2022 раптом з’явився законопроєкт від фігуранта розслідування НАБУ Андрія Клочка, який хотів уніфікувати вимоги до керівників САП і НАБУ. Під тиском міжнародних партнерів цей законопроєкт був знятий, оскільки він міг затягнути конкурс.
6 грудня на посаду директора НАБУ подалось лише 20 кандидатів, тому конкурсна комісія вирішили дати кандидатам ще два тижні, щоб надіслати документи. Власне у цю другу хвилю і подався майбутній переможець конкурсу Семен Кривонос. Загальна кількість анкет збільшилась до 78.
Конкурс безликих
Що перше впало в око – відсутність яскравих кандидатів. Подейкують, перед початком конкурсу деяким людям рекомендували не висувати свою кандидатуру. Були ідеї відправити на цей конкурс колишнього прем’єра Андрія Гончарука чи колишнього генпрокурора Руслана Рябошапку, але вони не були реалізовані.
Тому чи не найвідомішими представниками правоохоронної системи на конкурсі виявились прокурор САП Роман Симків, колишній військовий прокурор Руслан Кравченко та керівник департаменту, що займався справами Майдану Сергій Горбатюк.
Але Симків і Горбатюк вилетіли ще на етапі тестування. Через те, що комісія поспішала і мала обрати директора на початку березня, вона скоротила кількість фіналістів до 22, які набрали найвищі бали за тестами. Таким чином вона сама обмежила собі вибір надалі.
Що ще привертало увагу – не було прилюдних скандалів між українськими і міжнародними членами комісії. Навіть історію з неправильними відповідями на запитання тестів комісія стоїчно проковтнула разом, відхиливши скарги Сергія Горбатюка.
Перший тривожний дзвіночок прозвучав, коли з конкурсу викинули другого за результатами кандидата Руслана Габріеляна. Тільки після 3-х етапів конкурсу комісія раптом вчиталась у документи і зрозуміла, що у детектива НАБУ нема 5-річного досвіду роботи керівником. Хоча з Габріеляном, Симківим, Горбатюком та будь-яким іншим мобілізованим кандидатом все одно б виникла одна й та ж проблема – він би не зміг обійняти цю посаду. Так само, як зараз Габріелян не може стати прокурором САП, хоча виграв конкурс на цю посаду.
Щоб НАБУ залишилось таким, як було, мав бути лише один варіант – у фінальну трійку мали потрапити три його представники. Вже тестові завдання показували, що такий варіант навряд чи буде.
А початок співбесід на доброчесність взагалі показав, що НАБУ – це не якась ізольована рафінована спільнота, а лише частина українського суспільства з усіма його недоліками.
Більшість кандидатів на посаду директора НАБУ давали дуже сумнівні пояснення щодо появи своїх статків. Комусь мама слала гроші з Осло, комусь із Португалії, у когось перепродавала нерухомість в Одесі. На жаль, пояснення детективів НАБУ, що брали участь у конкурсі, були десь такими ж.
Найбільше запам’яталось “пояснення” детектива Анатолія Нестерцова, як він спершу накопичив 15 тисяч доларів, а потім 80.
“Я цю суму накопичував зі школи і до закінчення Академії у 2008 році. В основному цю суму становили гроші, коли батьки дають школяру кошти на їжу, на певні такі речі. Вона складалася з подарунків, які мені дарували на день народження. Вона складалася зі свят, коли щедрівки і тому подібне. Це моя риса характеру”, – заявив кандидат.
Співбесіду на доброчесність не змогли пройти не лише частина кандидатів від НАБУ, але і фаворит конкурсу Руслан Кравченко. Хоча для нього, схоже, найбільш критичним стало питання про електронну пошту – max.noumann@gmail.com. Річ у тому, що так звали засновника Ліги національних німецьких євреїв, яка закликала до ліквідації єврейського етносу шляхом асиміляції. Попри те, що Кравченко казав, що це просто значить “нова людина”, члени комісії лишились дуже критичними.
Але на фоні співбесіди з Кравченком було видно, що члени комісії не надто вже й критично поставились до Семена Кривоноса.
Наприклад, комісія недовго розпитувала тодішнього керівника ДІАМ про ділянку на 1,986 га в Обухівському районі Київщини, яку він продав за 4 мільйони у 2018, а купив за 316,7 тисяч гривень у 2011. Найбільша проблема не в здорожчанні землі утричі – тут Кривонос просто вдалий інвестор – а в тому, що ділянка була частиною цілісного лісового масиву, де змінити цільове призначення можна лише через рішення Кабміну. І навколо цього відводу досі тривають суди.
Ще одна сумнівна історія, про яку запитала комісія, це те, як дружина Кривоноса придбала право вимоги за кредитним договором на 26,9 млн грн за 24,3 тис. грн.
Як пояснив кандидат, у 2003 році батьки дружини придбали будинок у Броварах на 494,4 кв.м потім вони його заклали під іпотеку в “Кредитпромбанку” на суму 835 841 доларів. Криза послабила фінанси батьків, і іпотеку вони платити не могли, що спричинило судові тяжби. Далі і сам банк вже ліквідували, а Фонд гарантування вкладів фізичних осіб передав право вимоги іншим фінансовим компаніям, у яких дружина Кривоноса викупила права власності.
Члени комісії дуже довго слухали цю історію, але ні в кого з них не виникло питання, а як взагалі можна викупити борг на майже 30 мільйонів гривень за 24 тисячі? Так само комісію геть не зацікавило майно Кривоноса в окупованому Криму.
За результатами співбесід на доброчесність комісія відібрала 11 кандидатів. З тих, хто мав найкращі результати в тестах, туди потрапили представниця Офісу генпрокурора Вероніка Плотнікова, очільник хмельницького ДБР Сергій Гупяк, Семен Кривонос та детектив НАБУ Віктор Павлущик.
У комісії не було чіткого механізму, як проводиться оцінка. На відміну від конкурсу на керівника САП, тут не сумувались бали за весь конкурс. Фактично члени комісії з власних вподобань мали обрати трійку найкращих.
Якби в ній опинились, скажімо, Бєлоусов, Плотнікова і Кривонос, то вибір Кабміну був би не таким очевидним. Але у трійці Кривонос, Осипчук, Гупяк керівник ДІАМ був беззаперечним фаворитом, і це залишило враження, що саме задля цього очевидного вибору так трійку і сформували.
Так, за неї проголосували два представники від міжнародників. І це відкрило величезну проблему подібних конкурсів, коли міжнародники не можуть вільно і швидко орієнтуватись в українських реаліях.
Не підтримала обраних кандидатів заступниця голови комісії, міжнародна експертка Карен Гріневей.
Що об’єднує Кривоноса, заступника голови Офісу президента Кулебу і Єрмака?
Хто такий Семен Кривонос? Уродженець Маріуполя, у 2005 закінчив державний аграрний університет, далі у 2007-му йде вчитись у державну академію управління. За спеціальністю “агроном” працював у СФГ “Колос”, потім перейшов працювати в управління молоді й спорту Голосіївської РДА. У 2010 в університеті біоресурсів і природокористування отримує освіту юриста.
У 2011 Кривонос працює юристом відділу реєстрації речових прав Обухівського управління юстиції. Саме тоді в нього і з’являється земельна ділянка на 2 гектари в лісі.
Земельна ділянка Семена Кривоноса
У 2014 Кривонос став начальником реєстраційної служби того ж району, а у 2015 переходить працювати в аналогічне управління Київської області.
Саме у 2014 році було проведено обшук автомобіля Hyundai, на якому їздив Кривонос. Обшук проводився в межах розслідування СБУ щодо можливих протиправних дій голови однієї із сільрад Обухівського району Київщини.
Далі Кривонос знайомиться з командою Саакашвілі.
Семен Кривонос та Міхеіл Саакашвілі
З листопада 2015 до листопада 2016 працював на Одеській митниці. Там же брав участь у конкурсі на голову Одеського управління НАБУ. Але під завісу конкурсу вийшов сюжет Дмитра Гнапа про те, що Кривонос не задекларував квартиру, ціною не співвимірною його заробіткам. І тоді він відмовився від посади.
2017-2018 – помічник адвоката в об’єднанні “Пасіка і партнери”.
2019 – 2020 роках він був в.о. директора держпідприємства “Племінний завод “Плосківський”, також, за власним зізнанням, допомагає на виборах одному з мажоритарників від “Слуг”. А у 2020-2021 працює за сумісництвом юристом у “Київблагоустрої”. Куратором цього департаменту був заступник мера Олексій Кулеба – ставленик голови Офісу президента Андрія Єрмака, зараз його заступник в Офісі президента.
Олексій Кулеба
З липня 2020 Кривонос – голова громадської організації “Офіс простих рішень і результатів”. І саме з цієї позиції за сприяння Саакашвілі та схвалення Єрмака він висувається на посаду керівника ДІАМ (Державної інспекції архітектури і містобудування).
На цьому зв’язки з Кулебою не завершуються.
Дружина Кривоноса Галина Польшинська була начальником відділу забезпечення експершого заступника голови КМДА Олексія Кулеби.
У Польшинської є сестра Ганна, яка одружена з Тимуром Ткаченком (колишній помічник депутатів УДАР Павла Рябікіна та Дмитра Білоцерковця), тим самим, який з 2021 року директор департаменту благоустрою Києва, де підробляв Кривонос.
Тимур Ткаченко
У червні 2020 в Київраді стався скандал, пов’язаний з роботою цього департаменту. Депутат VIII скликання Володимир Назаренко підготував проєкт рішення про розірвання 28 інвестиційних договорів на встановлення у столиці 994 зупинок із МАФами. Депутат вказував на те, що замість кіосків із продажу проїзних документів на таких зупинках облаштують точки реалізації сигарет, алкоголю та шаурми. Як відомо, саме з цим бізнесом пов’язували Андрія Єрмака, допоки він не став всемогутнім головою ОП.
Також Ткаченко є колишнім бізнес-партнером Олексія Кулеби у ТОВ “Аспер Естейт”.
У декларації за 2018 рік Ткаченко вказував, що користується квартирою дружини Кривоноса в Києві. Цікаво, що конкурсна комісія з обрання директора НАБУ була в курсі родинних зв’язків Ткаченка і новообраного керівника Антикорупційного бюро, але нічого про це в нього не спитала.
Реформи в ДІАМ
Протягом усього конкурсу на директора НАБУ Кривонос намагався максимально добре себе представити як керівника ДІАМ, який поборов гідру будівельної корупції. Насправді, як і з чим боровся Кривонос в останній рік, перевірити неможливо, тому що реєстри закриті, а перевірки новобудів заборонені Кабміном.
Щоправда, представники будівельного бізнесу, з якими спілкувався автор, радіють, що хабарів з них ДІАМ не просив.
Водночас, що стосується 2021 року, коли ДІАМ запустили, то тут варто нагадати таке. Перед тим, як бути ліквідованою, корупційна ДАБІ видала сотні дозволів на будівництво. Їх можна було б теоретично зупинити після перевірок ДІАМ. Але за результатами 551 звернення ДІАМ призначив 21 позапланову перевірку. Мали би призначити по всіх, але Кривонос своїм наказом вніс певну дискрецію в цей процес, чим, власне, врятував ряд сумнівних об’єктів від перевірок.
У Києві вже кілька років жителі Микільської слобідки намагаються завадити будівництву на березі Дніпра. Восени 2021 вони жили у наметах, на них нападали тітушки, а Семен Кривонос 4 тижні не підписував наказ про перевірку.
Один з головних критиків діяльності Кривоноса експерт Георгій Могильний ще з перших днів роботи ДІАМ вказував на помилки в роботі цього органу.
“Всі порушення однотипні – повернення на доопрацювання повідомлень про початок виконання будівельних робіт, хоча ані закон, ані підзаконні акти не передбачають повернення повідомлення на доопрацювання”, – написав Могильний у Facebook.
“Абсурдність ситуації в тому, що голова ДІАМ Семен Кривонос активно лобіює тотальну дерегуляцію і лібералізацію, рекламуючи катастрофічний законопроєкт 5655 як велику перемогу. І при цьому ДІАМ незаконно повертає єдиний документ, подання якого автоматизовано і повернення взагалі неможливе: тому він так і називається – ПОВІДОМЛЕННЯ”, – наголосив експерт.
Більше про перші порушення ДІАМ можна прочитати тут: Нова Держінспекція архітектури та містобудування перевершила корумповану ДАБІ по створенню проблем громадянам та малому бізнесу
Також Могильний вказував, як ДІАМ закрив очі на певні забаганки ОП за бюджетний рахунок. Йшлося про встановлення флагштоків до Дня Незалежності. Встановили їх до появи ДІАМ, але, знову-таки, Кривонос міг це перевірити.
“А Кривонос вже після 15 вересня забезпечив легалізацію незаконного будівництва. Наприклад, у Хмельницьку флагшток нахабно всадили на території природно-заповідного фонду, не маючи документів на землю і не маючи можливості законно провернути цей треш. “Порядні та принципові” орли Кривоноса погодилися тихенько ввести це незаконне будівництво в експлуатацію (замість вкатати мільйонні штрафи за самобуд і за використання без введення в експлуатацію) під виглядом… об’єкта інженерно-транспортної інфраструктури”, – зазначив експерт.
Крім того, Кривонос підтримав одіозний законопроєкт 5655, який перерозподіляє важелі контролю на будівельному ринку на користь забудовників.
Після того, як Кабмін затвердив Кривоноса, дехто з журналістів і активістів закликав дати йому шанс, подивитись, якими будуть перші рішення, чи звільнятимуться детективи.
Але чи зможе стати таким чиновник зі шлейфом зв’язків з Офісом президента – питання риторичне.
Крім того, Кабмін рекомендував Кривоносу призначити в НАБУ двох інших фіналістів конкурсу. А оскільки Осипчук там вже працює, то призначити новий директор може тільки Сергія Гупяка – вихідця із системи ДБР імені Олега Татарова.
23 грудня, на старті конкурсу, керівник головного підрозділу детективів НАБУ Андрій Калужинський дав інтерв’ю ZN.UA, в якому зокрема сказав:
“Ми всі сподіваємося на доброчесного керівника. Якщо ж людина буде недоброчесною і займатиметься шкідництвом, то колектив не дасть різко все розвернути, поламати. Звичайно, колектив чинитиме опір незаконним діям. Проте повноважень директора все-таки достатньо для того, щоб із часом усі ті надбання, які в нас є, звести нанівець.”