Житомирська область усе частіше фігурує в центрі корупційних скандалів. Останні звільнення керівника обласного управління СБУ та представника командування Повітряних сил через махінації при будівництві тому яскравий приклад. Та публічне – лише верхівка айсберга. Свіжа тема – як перевертні з тіні пиляють під час війни місцеві бюджети.
Як стверджують антикорупціонери, у Житомирі вже кілька років триває жорстка боротьба за перерозподіл бюджетних та комунальних потоків. І одним з ключових фігурантів цієї боротьби та генераторів скандалів став депутат Житомирської обласної ради Олександр Дмитрук – місцевий ділок і політичний турист, що лише за останні роки вже тричі змінив політичні гавані.
Перші статки
Цікаве й характерне, свої перші серйозні кошти та значну частину земельного банку Дмитрук сформував саме в період найгучніших земельних конфліктів у Житомирській області. У 2014–2016 роках ветерани АТО не могли отримати обіцяні ділянки, перекривали трасу Київ-Чоп та штурмували місцеві адміністрації.
Тоді, згідно з декларацією 2024 року, наш герой і отримує землю десятками тисяч квадратів:
• 2014 рік — 20 000 м²
• 2015 рік — 10 000 м²
• 2016 рік — 31 614 м²
Це прямо з його декларації.
Вражає і політична “гнучкість” нашого героя! З перших земельних “надбань” стартує кампанія політичного туризму услід кон’юнктурній вигоді. У 2015 р. Дмитрук балотується від «Євросолідарності» Порошенка. Однак як мажоритарник не пройшов – репутація не дала.
Коли ж у 2019–2020 роках «Слуга народу» починають активно набирати кандидатів, Дмитрук одразу як флюгер змінює політичні кольори.
І результат не забарився:
• мандат депутата облради
• посада голови комісії з питань бюджету та комунвласності
А це фактично контроль над розподілом значної частини ресурсів області. Та у 2025 році Дмитрук знову змінює позицію, заявляє, що йому тепер не по дорозі й зі “Слугами” та шукає нові прапори для прикриття своїх бізнес-оборудок.
Йде в ГО «Захист держави». Це ізнову дозволяє Дмитруку впливати на рішення щодо депутатських фондів, приватизації та оренди комунального майна, що формує ключові фінпотоки області.
Попри політичні маневри, Дмитрук зберіг свою ключову позицію – голову бюджетної комісії облради. Саме ця комісія контролює:
• розподіл депутатських фондів (12,3 млн грн у 2025 році)
• оренду комунального майна
• приватизацію обласних активів
Сам Дмитрук оцінює ефективність цієї роботи скромно, заявляючи, що доходи від приватизації становлять менше ніж 4% доходів обласного бюджету.
Втім орендарі та нові власники комунального майна, видається, таким станом речей цілком задоволені. Як і сам фігурант, бо на саме ці ж роки приходиться суттєве збільшення статків його родини та родичів.
А в останні роки Дмитрук активно заходить у ще один сектор – медицину. Тут його інтереси перетнулися з впливом нардепа Сергія Кузьміних, який роками вибудовує відносини з керівниками лікарень області.
І одним з найгучніших епізодів цього протистояння стало звільнення у 2024 році на головлікаря Житомирської обласної лікарні ім. Гербачевського – Богдана Леськіва. Тоді під час сесії облради пролунали прямі звинувачення щодо можливого тиску через тендери.
Так, депутат Сергій Крамаренко прямо запитав тоді в Дмитрука: “Цей конфлікт піднятий після того, як Богдан Богданович відмовив вам у проведенні замовленого тендеру. Це правда?”. На що Дмитрук зухвало відповів: “В мене будівельного бізнесу немає, немає бізнесу харчування, клірингу. Мене там ніде не було і не буде.”
Та бізнеси в нього там були і є досі, бо декларації як і рукописи що не горять показують зовсім іншу картину. У них фігурує щонайменше 3 компанії, які мають коди діяльності, пов’язані з відповідними сферами — зокрема, у галузях, що пов’язані з бюджетними підрядами: будівництвом, обслуговуванням об’єктів та господарською діяльністю. Та і звісно, у досвідчених учасників схем підрядні компанії рідко оформлені безпосередньо на головних ерзац-політиків.
Натомість вони можуть працювати через партнерів, афілійовані структури або підрядників, які регулярно отримують контракти з комунальними установами.
Саме тому ключовим елементом таких схем стає контроль не над компанією, а над розподілом бюджетних рішень і тендерів.
Після звільнення Леськіва лікарню очолює новий веселий керівник – Веселовський, з яким Дмитрук постійно робить фоти на публічних заходах. І вже незабаром новий менеджмент опиняється в центрі нових гучних скандалів під час війни!
За інформацією журналістів, з цікавого:
• тендер на 524 тис. грн для просування керівника лікарні у FB;
• Національна служба здоров’я України штрафує лікарню на 34 млн грн за підробку медичних записів;
• під час реконструкції приймального відділення разом із «ручним» підрядником ручкою бай-бай зробили 30 млн грн. Журналісти тоді заявили про значне завищення вартості робіт – і таких фактів безліч.
Схеми працюють і в інших медзакладах. За схожим сценарієм зміни керівництва та перерозподіл впливу відбулися і в обласному психоневрологічному диспансері, де після кадрових змін також почали працювати підрядники, пов’язані з новою системою управління.
А наразі, ціна цих оборудок – центр реабілітації ветеранів, наших Героїв. Наслідком цієї боротьби за потоки фінресурсів може стати повна втрата областю центру вертебрології, де проходять лікування та реабілітацію сотні ветеранів і поранених військових. Йдеться про майновий комплекс на березі річки Тетерів. Тут дочірнє «Житомиртурист» ПАТ «Укрпрофтур» вже практично відсудило цей об’єкт. При цьому лише на його реконструкцію обласний бюджет витратив 55 мільйонів гривень.
Замість “оргвисновку”.
Ситуація навколо Житомирської області демонструє типову для української регіональної політики модель, де контроль над землею, комунальним майном, бюджетами лікарень з підрядних робіт стає ключовим ресурсом політичного впливу і корупційної ренти.
На цьому тлі Дмитрук сьогодні виглядає основним оператором корупційних потоків у регіоні. І це дедалі частіше привертає увагу до його діяльності з боку антикорупціонерів і правоохоронних органів.
І поки між політичними групами триває боротьба за контроль над цими потоками, область ризикує втратити стратегічні соцоб’єкти – включно з медичними центрами, де проходять реабілітацію українські військові. І, поки влада “соромиться” вдарити по руках політичних туристів від медичної годівнички – місцева громадськість таки має втрутитися.
“Тож далі точно буде…”