Ярослав Москаленко – відомий на Київщині політик. Відомий він своїм прибутковим нафтовим бізнесом та причетністю до багатьох гучних політичних та корупційних скандалів. В якийсь момент його навіть назвали “смотрящим за Київщиною”, адже за багатьма свідченнями, він дуже вміло ділив та розподіляв земельні ділянки на себе та своє оточення.
Трудову діяльність згідно досьє Москаленко почав в середині дев’яностих і одразу з керівних посад, спочатку в чужому приватному підприємстві, а згодом – власному. І от вже на початку нульових випускник технікуму займався бізнесом, а точніше – рекетом бізнесу. Свою нафтову бізнес-імперію Москаленко. попри запис в документах, не заснував, а відібрав в тодішнього доларового мільйонера Павла Оснача, який часто в інтерв’ю розповідав про цей процес та погрози з боку Москаленка. І такий спосіб заробітку Москаленко використовував ще на раз, просто відсилаючи до різних бізнесменів своїх людей “на розмову”.
Політичну біографію Москаленко почав формувати у 2006 році,ставши депутатом районної ради, яку згодом очолив на декілька місяців. Згідно розслідувань журналістів, саме з того часу проявився його талант у привласненні земельних ділянок. Він та його оточення почали отримувати сотні гектарів в прямому сенсі за копійки. До прикладу, його дружина Інна придбала ділянку під Києвом за 54 копійки/квадратний метр. . Пізніше, у 2010 році став заступником голови Київської ОДА Анатолія Присяжнюка, восени цього ж року – депутатом Київоблради від Партії регіонів. Його тісна співпраця з регіоналами принесла йому чимало бенефітів. У 2012 році Москаленко став нардепом, отримавши можливість стрімко розвивати свій бізнес, отримуючи багатомільйонні підряди від держави для себе та оточення, та вирішувати проблеми з кримінальними справами. Натомість, за чутками, саме Москаленко допоміг Януковичу приватизувати Межигір’я, а згодом – втекти з України.
За нетривалий час своєї політичної кар’єри на високому рівні прославився також прогульництвом, кнопкодавством, гречкосійством, голосуванням за “диктаторські закони” у 2014-му, погрозами АТОвцю, причетністю до численних корупційних скандалів, пов’язаних з нафтовидобувною галуззю. Саме вкорінена та розгалужена система зв’язків Москаленка допомогла йому не лише уникнути кримінальної відповідальності, а й укріпити свої позиції.
В 2019 році Москаленко знову намагався пройти до парламенту, вже “безбарвним” самовисуванцем по рідному 96-му окрузі. Перемогти йому завадила журналістка Ольга Василевська-Смаглюк від “Слуги народу”, яка набрала вдвічі більше голосів.
У 2020 році Москаленко розпочав нову сторінку своєї політичної діяльності. Він очолив обласний осередок партії “За майбутнє”, існування якої напряму пов’язують з олігархом Ігорем Коломойським, з фінансовою групою якого Москаленко конкурував, адже його вважають людиною Дмитра Фірташа. Таку можливість Москаленко використав для посилення впливу на Васильківщині, де йому допомогли діючий мер Василькова Володимир Сабадаш і керівниця КП “Васильків комунікація сервіс” Анна Шалуєва, яка займалась зовнішньою рекламою. Саме з представниками цієї партії були пов’язані гучні скандали: з помилками в документах при реєстрації кандидата в мери Василькова, з так званими каруселями, коли на виборах масово голосували ніяк не пов’язані з містом люди. Один з колишніх депутатів Васильківської міськради зауважив, що на виборах спостерігали також і вкиди бюлетенів. Таким чином, завдяки агресивній боротьбі з імовірним порушенням закону нікому невідома раніше партія взяла в невеличкому Василькові третину депутатських мандатів.