В Україні розпал підготовки до опалювального сезону. Вочевидь, він буде не набагато кращим за минулий, адже російські окупанти від своїм планів занурити Україну у темряву не відмовилися. У газосховищах активно накопичують блакитне паливо, піднімають тарифи, латають понівечену енергетичну інфраструктуру — все, аби пережити наступну зиму з найменшими втратами. Водночас, атаки РФ на наші підстанції і ТЕС відкрили вікно можливостей для підрядників, які зараз набивають кишені на державних замовленнях. Деякими з них рухає не тільки комерційний інтерес.
31 січня 2023 року в Ірпені урочисто відкрили першу в країні газопоршневу мініелектростанцію потужністю 1 МВт. Фактично це великий генератор, який зможе частково заживити місто, якщо основні потужності виведені з ладу. Його завдання — безперебійне живлення об’єктів перш за все критичної інфраструктури. Ідея справді чудова — такі портативні електростанції можуть підставити милицю підбитий енергомережі, адже вразити їх ракетами ворогу буде значно важче, аніж велику ТЕС. Проблема в іншому — в постачальнику.
Проект в Ірпені реалізувала австрійська компанія INNIO та офіційний дистрибьютор її газопоршневих електростанцій Jenbacher — українська компания ТОО «КТС Інжиніринг». Вона є ексклюзивним (тобто єдиним) постачальником продукції Jenbacher — готових рішень і комплектуючих до вже змонтованих установок. Раніше цю номенклатуру поставляла компанія «Сіменс Енерджи». Її представництво в Україні, Росії та інших країнах колишнього СНД очолював такий собі Олексій Павлов. Він же Алекс Павлов. Це для західної аудиторії, адже під час великої війни він оселився у безпечній Австрії.
До того громадянин України Павлов довгі роки жив у Росії — саме там розташовувався головний офіс. Навіть після початку війни Росії проти України у 2014 році компанія продовжувала працювати в РФ, а українець Павлов — жити там. Свої відносини з країною-терористом він не розірвав досі. І це м’яко кажучи. Інакше на ринку його не вважали б агентом Кремля.
Добре вивчивши енергетичний ринок і здобувши потрібні зв’язки із виробниками і постачальниками, він заснував свою компанію — КТС Інжиніринг. По документах компанію очолює Савенко Павло Аркадійович. Утім справжнім бенефіціарним власником і людиною, що приймає всі рішення, є саме Павлов. Він доклав зусиль, аби щільно підсісти на державні підряди і монополізувати поставки західного електрообладнання.
Павлов цілеспрямовано вичавлював конкурентів з ринку. Наприклад, у 2017 році він зробив усе, аби забрати усі контракти GE Jenbacher із компанією «Сінапс» і замкнути їх на собі. У підсумку він прибрав до рук контроль над розкрученим когенераційним бізнесом в Україні: КТС Інжиніринг залишається офіційним дистриб’ютором, що поставляє всі модулі від INNIO Jenbacher.
Станом на сьогодні компанія Павлова виграла тендери на понад мільйон гривень і планує створити у містах України цілу мережу портативних генераторів. КТС і Павлову можна було б побажати успіхів у цій справі, якби не тривожні дзвіночки щодо цієї контори, які останнім часом почастішали.
За словами підрядників, Павлов керує в КТС усім. Зокрема й тим, з ким працювати, кому постачати продукцію, а кому — ні. Через таку вибірковість на ринку вже виникають проблеми — очікуване енергообладнання затримується, ремонти не ведуться, бо поставку комплектуючих КТС затягує наче навмисно. Зараз компанії шукають прямі контакти із європейцями та американцями, адже навіть в умовах західної бюрократії процес триває набагато швидше, ніж з Павловим. Тож з ним адекватні бізнеси намагаються справ не мати, адже фактично він працює проти них.
Цьому є пояснення, і більшості з вас воно не сподобається. Павлов дійсно має історичні бізнесі-зв’язки з Росією. І не тільки з російським бізнесом, але й владою та спецслужбами, які, як відомо, у країні-агресорці є одним цілим. Саме на замовлення Москви агент Кремля Павлов окуповує енергетичний ринок України, фактично у ручному режимі впливаючи на темпи його підготовки до опалювального сезону і масованих російських обстрілів.
Більше того, Павлов, як постачальник електромодулів, має доступ до чутливої і дуже потрібної Кремлю інформації. Зокрема щодо стану енергомереж в кожному окремому місті, темпів підготовки до зими, наявності або відсутності західних гуманітарних вантажів, спрямованих на підтримку енергосистеми. Узимку, якщо Павлов збереже свій вплив, він буде в курсі, куди поцілили окупанти, який масштаб руйнувань і збитків завдали. Із якою долею вірогідності ця інформація з’являтиметься у розпорядженні ворога? З’являтиметься швидко. Приблизно миттєво.
Досліджувати діяльність агента Кремля Павлова і його КТС наша редакція почала півроку тому і продовжує своє журналістське розслідування. Тож далі обов’язково буде. Тим паче, що дещо ми маємо вже. Правоохоронні органи України зацікавилися Павловим, його бізнесом, партнерами і зв’язками. Сподіваємося, що на цьому робота наших спецслужб не закінчиться, адже йдеться про виживання енергосистеми, а разом із нею — всієї економіки України. Щодо Jenbacher — радили б цій знаній у світі компанії більш ретельно підходити до підбору партнерів, адже наявність серед них відвертих російських агентів pдатно зробити токсичним і дискредитувати навіть самий поважний бізнес.