20.01.2021 Госпсуд м. Києва задовольнив позов ТОВ “Опт Нафта Плюс” до Приватбанку (в справі №910/9673/17) та зобов’язав відповідача повернути на рахунки позивача 43 млн грн, які в грудні 2016 року під час націоналізації банку були примусово конвертовані в акції Приватбанку (процедура bail-in).
Згідно з судовими матеріалами, ТОВ “Опт Нафта Плюс” раніше називалося ТОВ “Оптімус Плюс”. Цю компанію НБУ в грудні 2016 року визнав пов’язаною з Приватбанком особою, що й стало підставою для проведення bail-in.
Натомість Госпсуд м. Києва констатував, що “є підстави вважати, що рішення Комісії Національного банку України від 13 грудня 2016 року №105, яким ТОВ “Оптімус Плюс” визнано пов`язаною з банком особою, було прийнято в цій частині з порушення норм чинного законодавства України”, а тому “відсутність у позивача ознак пов`язаної з банком особи станом на 20 грудня 2016 року свідчить про те, що правочин від 20.12.2016 був вчинений представником Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з перевищенням повноважень” (цитати).
Контекст
Операція bail-in, яка була проведена під час націоналізації Приватбанку в грудні 2016 року, передбачала фактично списання боргів банку перед низкою кредиторів (у т.ч. пов`язаними особами і держателями євробондів) загалом на 29,4 млрд грн. Тоді після завершення bail-in Мінфін викупив Приватбанк у ФГВФО за 1 грн та “залив” у “статутник” 155 млрд грн (додатковий випуск акцій на цю суму був оплачений держоблігаціями).
Як писав Finbalance, 09.02.2021 Госпсуд м. Києва задовольнив заяву панамської компанії THEO Worldwide Corp. (держатель євробондів Приватбанку) та залишив без розгляду її позов до Приватбанку (в справі №910/8012/17) про визнання недійсним правочину щодо bail-in.
25.01.2021 Північний апеляційний госпсуд задовольнив апеляційну скаргу колишнього першого заступника глави правління Приватбанку Олега Гороховського та скасував ухвалу Госпсуду м. Києва від 14.07.2020, якою було закрито провадження в справі №910/18211/19 (за позовом О. Гороховського до Приватбанку, Мінфіну, ФГВФО про визнання недійсними договорів про придбання акцій Приватбанку, які були укладені в грудні 2016 року під час націоналізації фінустанови).
15.06.2020 Велика Палата Верховного Суду частково задовольнила касаційні скарги НБУ, Кабміну і Приватбанку, скасувавши рішення судів нижчих інстанцій, які були винесені на користь сім`ї Суркісів у справі №826/20221/16 щодо пов`язаності їх з екс-акціонерами Приватбанку та щодо договорів примусового обміну їх коштів в банку в розмірі понад 1 млрд грн на акції банку (операція bail-in), пізніше викуплені державою за 1 грн. Суд касаційної інстанції закрив провадження в цій адміністративній справі, але залишив за позивачами право звернутися з новим позовом до суду цивільної юрисдикції.
Як повідомлялося, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 15.06.2020 не застосовувала норми банківського закону (т.зв. “антиколомойський” закон) у цій справі (№826/20221/16).
23.10.2020 Печерський райсуд м. Києва прийняв до розгляду справу №826/20221/16-ц за позовом сім`ї Суркісів до Приватбанку про стягнення вкладів на 1 млрд грн, які потрапили під примусову конвертацію в акції банку (bail-in) під час його націоналізації в грудні 2016 року. Серед відповідачів – у т.ч. Кабмін, ФГВФО, НБУ.
Своїм позовом Суркіси намагаються в т.ч. скасувати постанову НБУ №105 в частині, де регулятор визнав їх пов`язаними з екс-власником Приватбанку Ігорем Коломойським, оскільки Ігор Суркіс спільно з Коломойським володіє медіахолдингом “1+1”.
У вересні 2020 року Верховний Суд зупинив сумнівне стягнення фірмами Суркісів з Приватбанку 350 млн дол.
11.11.2020 Верховний Суд поновив розгляд справи №201/473/17 за касаційною скаргою Приватбанку на рішення Жовтневого райсуду м. Дніпропетровська від 05.09.2017 та постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області від 13.04.2018, якими було задоволено позов Олени Боголюбової (екс-дружина колишнього співвласника банку Геннадія Боголюбова) про стягнення з Приватбанку близько 500 млн грн, які були списані з рахунків О. Боголюбової під час націоналізації банку в рамках операції bail-in.
У 2019 році Верховний Суд зупинив розгляд цієї справи до закінчення розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №826/20221/16 (“імені” Суркісів).
Раніше Приватбанк повідомляв про рішення лондонського суду щодо виплат для обмеженого кола держателів його євробондів (непов’язаним з екс-акціонерами).
За даними Приватбанку, в ІІ кварталі-2020 він сформував резерви на 6,4 млрд грн у зв`язку з “ймовірністю вибуття ресурсів за результатами розгляду позовів проти банку, пов`язаних із проведеним обміном необтяжених грошових зобов`язань банку перед пов`язаними особами на акції додаткової емісії банку в грудні 2016 року” (цитата).
Заступник глави наглядової ради Приватбанку Артем Шевальов заявляв, що Приватбанк не створював додаткових резервів у судовому спорі з компаніями Суркісів щодо $350 млн (примусове стягнення яких Верховний Суд зупинив у вересні).
Радниця керівника Офісу президента України з банківських питань Вікторія Страхова уточнювала, що резерви, сформовані Приватбанком у другому кварталі 2020 року, розраховані на виплати за єврооблігаціями, що потрапили під bail-in. “Це не під bail-in щодо Суркісів, це під bail-in щодо неколомойської частини євробондів”, – констатувала В. Страхова.
Як писав Finbalance, 27.10.2020 Верховний Суд відмовився задовольнити касаційні скарги Приватбанку і Кабміну та залишив без змін постанову Північного апеляційного госпсуду від 28.07.2020 (у справі №910/17630/19), якою на вимогу ТОВ “Реватіс” було скасовано ухвалу Госпсуду м. Києва від 12.06.2020 про закриття (за клопотанням Приватбанку на підставі т.зв. “антиколомойського” закону) провадження в цій справі (в її рамках ТОВ “Реватіс” подало позов до Приватбанку та Мінфіну про визнання недійсною примусової конвертації вкладів фірми в акції банку в ході націоналізації банку в грудні-2016).
07.10.2020 Верховний Суд також відмовився задовольнити касаційні скарги Приватбанку і Кабміну й залишив без змін постанову Північного апеляційного госпсуду від 21.07.2020 (у справі №910/17541/19), якою на вимогу ТОВ “КС Групп” було скасовано ухвалу Госпсуду м. Києва від 12.06.2020 про закриття (за клопотанням Приватбанку на підставі “антиколомойського” закону) провадження в цій справі (в її рамках ТОВ “КС Групп” теж оскаржує процедуру bail-in, проведену під час націоналізації Приватбанку).
В обох випадках Верховний Суд погодився з висновками суду апеляційної інстанції, що суд першої інстанції на стадії підготовчого провадження дійшов передчасного висновку про невірно обраний позивачами спосіб захисту, оскільки вирішення цього питання можливе лише на стадії розгляду спору по суті.
22.07.2020 Госпсуд м. Києва відмовився задовольнити клопотання Приватбанку щодо закриття на підставі “антиколомойського” закону провадження в справі №910/18074/19, у рамках якої ТОВ “Керуючий адміністратор пенсійних фондів “Паритет” оскаржує примусову конвертацію своїх вкладів у Приватбанку в акції цього банку (операція bail-in), яка була проведена в грудні 2016 року в ході націоналізації Приватбанку.