Дивні речі відбуваються навколо онкологічного диспансеру в Дніпрі. Ціла низка перевірок, аларміські публікації в ЗМІ, скандали між працівниками в соцмережах. Що це означає? Невже в одній з найстаріших та найповажніших лікарень Дніпра справжні проблеми? З цим питанням Інформатор звернувся до адміністрації медзакладу. З’ясувалось, що якщо дивитися не на публікації в ЗМІ, а на дашборди Національної служби здоров’я, ситуація виглядає геть інакше. Лікарня швидко розвивається. І попри складнощі, пов’язані з великою війною, у 2022 році надала допомоги більшій кількості людей, ніж у 2021. Ці досягнення були помічені. І наразі лікарня готується до отримання нового статусу та закупівлі великої кількості нового обладнання. Чи є зв’зок між цими планами та намаганням перетворити життя керівництва лікарні на пекло? Розбирався Інформатор.
СКАНДАЛ У ЛІКАРНІ
Наприкінці квітня один з лікарів онкодиспансеру написав у Facebook емоційний пост, в якому звинувачував адміністрацію медзакладу в багатьох гріхах. Ну, в Україні є свобода слова, тож кожен вільний висловлювати будь-свої думки та оцінки. Але цей пост став основою тенденційних публікацій у ЗМІ, автори яких попри вимоги журналістської етики, не звернулись за поясненнями до адміністрації лікарні. На це лікарі також не зважали, адже мали багато поточної роботи.
Але, як зазначили Інформатору у диспансері, двоє лікарів (один з яких звільнився з диспансеру, а інший продовжує працювати) підписали на чиєсь замовлення листи до Дніпропетровської обласної ради. Вони стали основою для ретельної перевірки роботи закладу. А коли ці документи прочитали вголос на нараді лікарів, їх зміст викликав велике обурення присутніх.
“Спочатку я відчувала подив, оскільки не вірила що це може насправді відбуватись. Зараз я навіть не можу описати свої почуття. Такої недоречності і підступності, такої жахливої брехні і огидної маніпуляції темою нашої загальної біди (війни!) я навіть уявити не могла. Остання крапля – для мене особисто – коментарі «якихось там не знаю кого» про «загибель онкології в Дніпрі», «ретроградних управлінців» про «закриття лікарні та звільнення висококваліфікованих спеціалістів». А листи – це взагалі жах, у мене навіть виникла страшна асоціація з російською пропагандою – дивляться в очі і брешуть, перевертаючи все з ніг на голову. І ці брехливі, з пафосним «надривом» листи, на жаль, написано моїми колегами, з якими я працювала поруч роками, довіряла їм життя та здоров’я близьких та друзів”, — зазначила заввіділенням диспансеру Ірина.
Так думка була не поодинока. В коментарях під дописами ми бачимо чимало висловлювань підтримки колективу лікарні, який зіткнувся з потужною піар-атакою.
Пізніше в соцмережах з’явився відкритий лист, підписаний лікарями диспансера.
“Ми — колектив Дніпровського онкодиспансеру. І не зважаючи на повномасштабну війну ми ні на хвилину не зупинялися у своїй роботі весь цей час. (…) Ми не дамо ні найменшої можливості абикому паплюжити наш труд і нашу гідність, не дамо знехтувати можливостями, за які ціною власних життів щохвилинно розплачуються наші захисники. З вірою у Перемогу, усі як один, крокуємо вперед до світлого майбутнього нашого народу!”
Як зазначила заступниця генерального директора Галина: “Суб’єктивний, збочений погляд на події минулого року єдиного співробітника, який третину часу не приймав участь у цих подіях, не може протистояти думці колективу понад 500 осіб. Але ця ситуація, як негативно, так й позитивно вплинула на нас. Так, ми уявили, скільки у нас підтримки серед пацієнтів, друзів, рідних, яка згуртованість у колективі”.
РОБОТА ОНКОЛОГІВ ПІД ЧАС ВОЄННОГО СТАНУ
Як йдеться у відкритому листі колективу диспансеру, з березня 2022 року лікарі закладу:
- діагностували десятки тисяч хвороб ще на доклінічному етапі,
- успішно прооперували тисячі людей,
- провели тисячі найскладніших схем променевої терапії на всі важкодоступні локалізації людського організму,
- провели тисячам надскладним важкохворим пацієнтам ефективну хімієтерапію, таргетну терапію та ендокринотерапію,
- подолали безліч ускладнень, пройшли разом зі своїми пацієнтами складні етапи реабілітації, та досягли тисяч випадків на стільки бажаної ремісії хвороби.
“Ми знайшли можливість врятувати всіх, хто до нас звернувся після 24 лютого, всіх, хто казав: «я з Харкова (Маріуполя, Запорізької, Донецької, Луганської області), лікарня не працює (згорів дім), документів немає, мені зробили якусь операцію (прокапали червону хімію, давали таблетки), мені терміново треба продовжити лікування». Нас понад рік загартовують новини про ракетні обстріли мирних міст та сіл, ми самотужки створили укриття для можливості безперервного лікування наших пацієнтів, ми всі разом переживаємо страшні новини про рідних і близьких, що захищають нас на фронті”, — йдеться у листі.
“З початком повномасштабного російського вторгнення ми зіткнулися з викликами, до яких нихто не був готовий, — розповів в ефірі радіо ІнформаторFM лікар диспансеру Віктор, — Нашим головним завданням було збереження життя та здоров’я співробітників та пацієнтів. Забезпечення збереження документації та цінного обладнання”.
Щоб досягти цього, довелось перенести всю активність до одного з кількох будинків лікарні, адже там була можливість користуватися укриттям. Лікарі разом з медсестрами та технічним персоналом обладнали укриття. Адже це було конче необхідно. Через накази міністерства та департаменту охорони здоров”я щодо зменшення кількості планових госпіталізаційі довелось перевести на амбулаторне лікування всіх, кого фізично було можливо.
Крім того, лікарі чергували вночі та у вихідні дні, адже їх допомоги потребували вимушені переселенці, потік яких в перші місяці війни був найчисленнішим. “Багато з них втратили свій дім, не мали медичних документів. Розібратися в таких випадках було надзвичайно важко. Але ж ми не могли не надати допомоги людям, які приїхали евакуаційним потягом чи на волонтерській автівці та потребують втручання. І якщо людина приїздила вночі чи в вихідний день, щоб потім їхати далі на захід, ми мали їй допомогти. Жодному пацієнту, який потребував госпіталізації, не було у цьому відмовлено. В той час волонтерила вся країна. Тож, волонтерили і ми”, — розповідає Віктор.
На думку лікаря, ці непрості рішення показали свою ефективність. Лікарня зберегла колектив, збільшила кількість пацієнтів, які отримали допомогу порівняно з аналогічним періодом в попередні роки. Про це свідчить інформація на дашборді Національної служби охорони здоров’я України.
“Наш заклад – підприємство. А рентабельне підприємство – це ефективне й оптимальне використання ресурсів. Воєнний стан змусив нас переглянути розподіл ресурсів, в результаті чого відбулися реорганізація відділень. Планується й подальша реорганізація. Мета – ефективність без шкоди для якості надання медичної допомоги, умов та оплати праці співробітників,” — зазначила Галина.
У вересні 2022 року диспансер відвідав міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко. Він ознайомився з результатом роботи медзакладу, поспілкувався з колективом та пацієнтами. Міністр відвідував відділення та укриття і був здивований високим рівнем організації роботи.
“Сьогодні відвідав можливо один із найкращих онкологічних центрів країни у Дніпрі. Гарне матеріально технічне забезпечення та прогресивний колектив дарують людям не лише надію на повернення здоров’я, а й саме здоров’я”, — написав Віктор Ляшко за ітогами візиту.
ПІДВИЩЕННЯ СТАТУСУ ЛІКАРНІ
“Не дивлячись на напружені умови ми не тільки зберегли свої ресурси, а й спроможні були на розвиток нових технологій, плануємо й подальший розвиток. Та найголовніше наше досягнення – отримання нашим підприємством на рівні області статусу надкластерного закладу охорони здоров’я. В цьому є особиста заслуга нашого керівника, пані Ольги. Саме завдяки представленому нею стратегічному плану розвитку нашого закладу, який з високими оцінками керівників Дніпропетровської області було затверджено сесією обласної ради, заклад буде мати змогу мати колосальну підтримку від Держави для технічного оснащення”, — зазначила заступниця генерального директора Галина.
Надкластерний заклад охорони здоров’я — це багатопрофільний лікарняний заклад, в якого наявні ресурси та технології, орієнтовані на забезпечення медичного обслуговування у найбільш складних та/або рідкісних випадках захворювань населення всього госпітального округу за напрямами медичного обслуговування в стаціонарних умовах відповідно до переліку, визначеного КМУ. Отримання такого статусу означає, що держава на підставі досягнутих закладом результатів готова інвестувати великі кошти в закупівлю найсучаснішого обладнання, необхідного для якісної роботи лікарні.
“В найближчі місяці на рівні міністерства відбудеться затвердження та розпочнеться подальша робота по модернізації лікарні. Нашим пацієнтам не треба буде звертатися до приватних клінік, не треба буде їхати по допомогу в інші області або за кордон. Українці зможуть отримати високоякісні послуги безкоштовно в Дніпрі,” — заступниця генерального директора Галина.
Але визнання на рівні області диспансера провідним закладом несподівано співпало з навалою перевірок його роботи та інформаційним шумом..
“Наразі в закладі проходить перевірка «за численними зверненнями», сподіваюсь з об’єктивним змістом, бо перевірка серйозна: численна комісія обласної ради на три тижні. Сподіваюсь, колектив ознайомлять не тільки з підставою для перевірки, а й результатами. Та оцінювати роботу закладу будуть об’єктивно, за показниками та законністю діяльності. Й ми в це віримо, бо працюємо ми в правовій Державі”, — зазначила пані Галина.
За словами заступниці генерального директора, з початку 2023 року це вже п’ята перевірка.
“Так, під час війни всі повинні робити свою справу: хтось лікувати, а хтось контролювати цей процес. Але ж перевіряючи не стоять біля операційного столу, не спостерігають за тривалим процесом підготовки та виконання нехірургічних методів лікування. А тільки вивчають документи. Та як будь-яка пильна увага не може не вплинути настрій колективу, що в свою чергу, впливає на якість медичної допомоги, що цим колективом надається. Відверто кажучи, під час війни для співробітників це суттєвий тиск”, — каже Галина.
Важко зрозуміти, що зумовило таку пильну увагу контролерів. Ходять чутки, що йдеться про бажання змінити принципову генеральну директорку на когось більш “зговорчивого” напередодні великих інвестицій у розвиток лікарні. Навіть називаються конкретні прізвища, в тому числі колишніх керівників медицини області. Але нам не хочеться в це вірити.
Так чи інакше, колектив диспансеру ставить перед собою нові амбітні завдання.
“В цьому році нашому закладу виповнюється 90 років. Так, під час воєнного стану не буде гучного святкування, але планується проведення нашої щорічної міжрегіональної конференції, кошти від якої підуть на підтримку збройних сил України. Це – головна подія, до якої ми вже почали готуватися, але численні перевірки та ще й інформаційний вір навколо нас не дають змоги сконцентруватись на підготовці”, — зазначила Галина.
“Та разом з усією країною ми віримо в наші збройні сили, нашу Перемогу та в подальший розвиток нашої Держави”, — додав Віктор.