За шість років лісгоспи витратили на ОВД понад 65 млн – ринок цих послуг фактично поділили три приватні структури
Допомога у збереженні заповідних лісів чи узаконене “кришування” так званих чорних лісорубів? Оцінка впливу на довкілля (ОВД) – важлива процедура, під час якої лісокористувач (лісгосп, нацпарк тощо) зобов’язаний оцінити вплив майбутніх рубок на екологію. І на її проведення з бюджету витрачають чималі кошти – понад 65 млн грн за останні шість років, включаючи період військового стану. Хто ж заробляє на цій послузі? Аналітики СтопКору встановили: ринок де-факто розділила трійка приватних фірм, засновники яких можуть бути пов’язані з екснардепами.
“Екологічна реформа” в Україні є предметом жвавого суспільного обговорення останні шість років. Так, 18 грудня 2017 року набув чинності закон “Про оцінку впливу на довкілля”, який фактично скасував дію закону попереднього документу “Про екологічну експертизу” та мав на меті запровадити новий, більш сучасний та європейський порядок проведення оцінки впливу на довкілля. Утім, на жаль, як констатує “Українська природоохоронна група”, загальна ситуація в лісовій сфері, не змінилась на краще. Усе – через недостатньо якісні ОВД.
Тож які суми виділяються “лісівниками” на послуги, пов’язані з оцінкою впливу на довкілля, та хто їх переважно надає?
Команда СтопКору ретельно дослідила відповідні договори, укладені лісгоспами з 18 грудня 2017-го до 1 січня 2024-го років і виявила декілька ймовірних закономірностей у тендерах.
Отже, за вказаний період на проведення власне процедур ОВД було витрачено 51,4 млн грн. Договори укладались з 14 різними контрагентами, серед яких можна виділити четвірку (або ж фактично трійку, оскільки дві організації мають схожу назву та спільних засновників) структур, що сумарно отримали майже 87% усіх коштів: ТОВ “Науково-виробниче підприємство “Агропроект Україна” (понад 22 млн грн), ТОВ “Експоконсалтинг” (понад 13,1 млн грн), ТОВ “Науково-екологічний центр “Зелений Квадрат” (майже 5,8 млн грн) і ТОВ “Екологічна консалтингова група “Зелений Квадрат” (майже 3,7 млн грн).
Крім того, на проведення додаткових досліджень, які виникають в процесі проведення процедури ОВД, лісогосподарські підприємства та витратили ще майже 11 млн грн. У цьому випадку угоди укладались із дев’ятьма контрагентами, з-поміж яких виділяються два товариства, котрі в сумі заробили понад 10 млн грн: ТОВ “Український центр екології грунтів” і ТОВ “Дрон Ленд”.
Також понад мільйон гривень лісгоспами було втрачено на розміщення матеріалів у ЗМІ (публікація оголошень) та проведення громадських слухань. Таким чином, загальна сума витрат на проведення процедури ОВД за аналізований період сягнула понад 65 млн грн.
Ще один цікавий розріз статистики – інформація щодо виконавців робіт з проходження процедури ОВД, які отримували відмови в отриманні висновку. Ці показники наочно демонструють, на які організації приходиться найбільше звітів і на які – найбільше відмов.
І в топі за обсягами “виконаної роботи” – все ті ж, вже знайомі нам ТОВ “Науково-виробниче підприємство “Агропроект Україна” (67 звітів і лише 2 відмови), ТОВ “Науково-екологічний центр “Зелений Квадрат” (7 звітів і 2 відмови) і ТОВ “Екологічна консалтингова група “Зелений Квадрат” (14 звітів і жодної відмови). Водночас, по решті організацій відмови складають понад половину випадків.
Аналіз даних цифр дозволяє зробити припущення: після ухвалення нового закону ринок проведення ОВД в лісовому господарстві фактично “монополізували” три товариства з обмеженою відповідальністю.
Як стало відомо СтопКору з розмов із інсайдерами галузі, звіти, підготовлені науковими установами, здебільшого повертаються із зауваженнями на доопрацювання. Подібна ситуація спостерігається з 2018 року і носить системний характер, стверджують наші співрозмовники.
За даними джерел, такі особливості проведення оцінки впливу на довкілля в лісовому господарстві ймовірно мають лобістів у вищих ешелонах влади. Зокрема, серед адептів “реформи” називають прізвища нардепки Юлії Овчинникової, яка входить до Комітету ВРУ з питань екологічної політики та природокористування, та відомого екоактивіста, ексспівробітника Міндовкілля Петра Тєстова.
А що відомо про компанії, які де-факто “рулять” проведенням ОВД у лісовій сфері?
ТОВ “Науково-виробниче підприємство “Агропроект Україна”,згідно з інформацією на сайті, надає повний комплекс екологічних послуг у відповідності до чинних норм і вимог національного та міжнародного екологічного законодавства – від первинної оцінки та створення початкової документації по об’єкту до отримання необхідних дозвільних документів від державних органів, які передбачені для ведення господарської діяльності. Серед партнерів підприємства – лісові господарства Полтавської, Житомирської, Черкаської, Львівської, Сумської, Чернігівської і Волинської областей.
Товариство зі статутним капіталом лише у 1000 грн було зареєстроване в березні 2018 року (за пів року до вступу в дію нового закону “Про оцінку впливу на довкілля”), директором є Юрій Котов, а засновником і бенефіціаром – Дмитро Котов.
Примітно, що за даними інформаційно-аналітичних платформ, Дмитро Леонідович Котов у 2004-2006 роках, тобто в період після Помаранчевої революції, був помічником на громадських засадах у депутата ВРУ від тоді провладного Блоку Віктора Ющенка “Наша Україна” – Вячеслава Кириленка.
ТОВ “Експоконсалтинг” також, за оцінкою YouControl, має підозріло малий статутний фонд – 2000 грн. Директор і єдиний бенефіціар – Микола Коміса. За даними реєстрів, він також є чинним чи історичним керівником чотирьох десятків фірм різного профілю.
ТОВ “Екологічна консалтингова група “Зелений Квадрат” було зареєстроване у 2009 році і має широкий спектр видів діяльності – 18. Уповноважена особа і засновниця – Катерина Чорній. Вона також керує і ТОВ “Науково-екологічний центр “Зелений Квадрат”, а ще зареєстрована як ФОП на Івано-Франківщині.
ТОВ “Емсіел Проект” було зареєстроване за два місяці до “реформи” – у жовтні 2018 року – і має фірму-“близнюка” ТОВ “Емсіел Еко-Проект”. Голова і засновник товариства – Микола Герасименко. Чоловік з такими з ПІБ фігурує в базі “Миротворець” як бойовик терористичної організації “ДНР”. Утім, зважаючи на розповсюдженість імені та прізвища, вірогідність того, що це одна й та сама особа – невисока.
А от постать колишнього співвласника фірми Валентина Шевченка не менш цікава. У свій час він працював у скандально відомій ДАБІ на посаді директора Департаменту дозвільних процедур та навіть проходив фігурантом у кримінальному провадженні від 2019 року. Йдеться про резонансну справу ексначальника ГСУ Генпрокуратури України Ігоря Щербини (за інсайдерською інформацією, кума ексдиректора ДБР Романа Труби).
Крім того, імовірно, у 2007-2012 роках пан Шевченко був помічником нардепа ВРУ регіонала Нурулісана Аркалаєва, котрий голосував за “диктаторські закони” у січні 2014 року.
ТОВ “НВК “Смарт Лекс Груп” очолює Вікторія Ковтун. За даними YouControl, вона є суб’єктом декларування, а її чоловік Дмитро Йора у 2015-2020 роках працював на керівній посаді в Мін’юсті, а у 2023 році у відкритих джерелах вказаний як підписант в Міноборони.
Цікаво також, що у 2018-2019 роках фіндиректоркою ТОВ “НВК “Смарт Лекс Груп” працювала Вікторія Силенко. Її попереднім місцем роботи, як зазначають наші колеги з “Дзеркала тижня”, була Державна податкова інспекція Голосієвського відділення ДФС у Києві, а одним з наступних – наглядова рада “Укрнафти” від компанії Bordo Management Limited з орбіти опального олігарха Ігоря Коломойського.
Науковий парк нацуніверситету біоресурсів і природокористування України “Стале природокористування і якість життя” (скорочено – НП “СПЯЖ”) очолює Віктор Теслюк. Своєю чергою, НП “СПЯЖ” виступило засновником Національної асоціації наукових, технологічних парків та інших інноваційних організацій України, керівником якої є Віктор Івченко – ексзаступник міністра освіти і науки України (2010 рік), колишній голова наглядової ради “Укргазбанку” (2010-2014 роки) та заступник голови Держагентства з питань науки, інновацій та інформатизації України.
Дружина Івченка – Віра Ульянченко, відома як колишня губернаторка Київщини та ексголова Секретаріату президента Віктора Ющенка. За часів каденції Ющенка Ульянченко вважалася “довіреною секретаркою” голови держави.
Чи відіграли свою роль впливові зв’язки керівників і засновників фірм-гравців на ринку ОВД під час отримання ними підрядів від лісгоспів? І чи не вбачаються тут ознаки ймовірного “конфлікту інтересів” і монополізації галузі?
Аби прояснити ці моменти, редакція СтопКору звернулась із офіційними запитами до Антимонопольного комітету України. Наразі чекаємо на відповіді та обов’язково висвітлимо їх у наступній серії аналітичного дослідження.