Поки наші журналісти-розслідувачі намагаються пробитися крізь завісу байдужості з боку правоохоронних органів, корупція в структурах НАЕК «Енергоатом» продовжує набирати масштабів. Крім того, все більш очевидним стає те, що за всім цим корупційним шабашем в українській енергетиці стоять впливові люди, які вже майже відкрито відстоюють інтереси Російської Федерації.
По суті, руками вже знайомих нашим читачам корупціонерів у керівництві «Енергоатому» РФ намагається за будь-яку ціну зупинити будівництво в Україні Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива. На це Російська Федерація і її агенти впливу в Україні не шкодують ні сил, ні ресурсів.
Отже, що насправді відбувається довкола будівництва ЦСВЯП?
Минулого тижня детективи НАБУ оголосили підозру скандально відомому забудовнику і депутату Верховної Ради України VIII скликання Максиму Микитасю у справі про підкуп одного з високопоставлених керівників НАЕК «Енергоатом». Слідство встановило, що у 2017 році в обмін на контракт з будівництва Централізованого сховища ядерних відходів загальною вартістю у майже півтора мільярди гривень перший заступник керівника ВП «Атомпроектінжиніринг» Ігор Орлов отримав від структур, підконтрольних Микитасю, значну неправомірну вигоду. Зокрема, йдеться про кілька квартир у новобудовах столиці загальною вартістю 4,42 млн грн.
А також розповідають наші колеги з програми журналістських розслідувань «СХЕМИ».
У цьому контексті варто нагадати, що в серпні СБУ заявила, що викрила керівництво корпорації Максима Микитася «Укрбуд» на мільйонних зловживаннях при будівництві об’єктів зберігання радіоактивних відходів на території зони відчуження Чорнобильської АЕС. Зокрема, перевірка СБУ показала, що торги були виграні неправомірно, оскільки фірми змовилися, щоб маніпулювати цінами і усунути конкурентів. Крім того, вони значно завищили вартість робіт, чим завдали збитків державі на 26 мільйонів гривень.
Ще раніше, у липні цього року, Антимонопольний комітет викрив картельну змову на конкурсі з відбору підрядника для будівництва об’єктів на Чорнобильській АЕС та Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива. У центрі скандалу опинилися фірми з орбіти корпорації «Укрбуд» Максима Микитася. На «БК «Укрбудмонтаж» накладено штраф у розмірі 55 млн грн, на ПрАТ «Укренергомонтаж» – 62 млн грн. Упродовж трьох років цим компаніям оголошено заборону на участь в публічних закупівлях.
Утім, незважаючи на всі вищеперераховані факти, на заборону Антимонопольного комітету і розслідування, які ведуться правоохоронними органами, компанії Максима Микитася продовжують претендувати на підряди у будівництві стратегічного для країни об’єкта. І не просто претендують, а отримують «зелене світло» від вищого керівництва НАЕК «Енергоатом», про що красномовно свідчить рішення тендерного комітету компанії.
Абсолютно очевидно, що просування на роль підрядника у будівництві ЦСВЯП компаній з такою «чорною» репутацією лобіюється кимось на найвищому рівні. По-іншому важко пояснити рішення тендерного комітету компанії НАЕК «Енерогоатом», який складається з одинадцяти фахівців із різних підрозділів. Погодьтеся, вони просто не могли не знати вищенаведених фактів корупційної змови, але все ж допустили компанії ПрАТ «Укренергомонтаж» і ТОВ «БК «Укрбудмонтаж» до участі в тендері, а компанії, які могли скласти їм конкуренцію, отримали відмову.
Компанії ПрАТ «Укренергомонтаж» і ТОВ «БК «Укрбудмонтаж» належать до групи згаданого тут Максима Микитася, і, вочевидь, незабаром ми станемо свідками чергового «договорняка», в якому заздалегідь визначений переможець закупівель. Натомість тендерний комітет, виконуючи волю уже знайомих нам Германа Галущенка і Олега Боярінцева, прото легалізує цю корупційну оборудку.
Між іншим, обоє – і Галущенко, і Боярінцев – свого часу були пов’язані зі скандально відомим Андрієм Деркачем, якого на міжнародному рівні визнано агентом російських спецслужб.
Тож не дивно, що обидва згадані тут персонажі цієї корупційної історії роблять усе можливе і неможливе, аби зупинити будівництво ЦСВЯП.
Адже проведення тендеру – це лише імітація діяльності. Переможцем з подачі Германа Галущенка і Олега Боярінцева стане одна з компаній Микитася, проти якої розпочате розслідування і діє заборона на участь у закупівлях. Як наслідок, результати тендеру будуть оскаржені, документи будуть вилучені, рахунки арештовані. Отже, будівництво сховища буде відкладено на невизначений термін.
Немає сумнівів, що в більш віддаленій перспективі завданням російських агентів впливу у структурах «Енергоатому» стане повне знищення колись найбільш потужної і успішної державної компанії України.
Недаремно у всіх високих кабінетах Герман Галущенко просуває ідею корпоратизації НАЕК «Енергоатом». І розрахунок тут простий. Компанію спочатку доведуть до повного банкрутства, а потім продадуть частинами потрібним фірмам, контроль над якими буде в руках Москви. Це класична схема ФСБ, де найважливіше – імплементувати у керівні структури супротивника своїх людей. А далі вони планомірно починають підривну роботу зсередини. Як наслідок, під загрозою може опинитися ціла галузь.
Ми вкотре відкрито та публічно закликаємо СБУ, Головне управління розвідки, Службу зовнішньої розвідки та інші силові структури і спеціальні служби перевірити надану нами інформацію і доповісти про результати особисто головнокомандувачу Володимиру Зеленському. Адже саме в кабінеті Зеленського Герман Галущенко отримав повноваження на управління компанією НАЕК «Енергоатом» і особисто обіцяв гаранту, що Центральне сховище відпрацьованого ядерного палива буде побудоване до кінця 2020 року. І саме Галущенко тепер робить з Зеленського дурня.
Наведений вище протокол тендерного комітету, звісно, варто вивчити юристам-тендерникам і правоохоронцям, але навіть поверхневий аналіз показує, що усували конкурентів Микитася під надуманими причинами.
Те, що переможець відомий ще до завершення офіційної процедури, підтверджує і заява підконтрольного Галущенку виконувача обов’язків президента компанії НАЕК «Енергоатом» Петра Котіна. Той на засіданні профільного міністерства відкрито заявив, що добудовувати ЦСВЯП буде той, хто починав це будівництво. Себто компанії Микитася, щодо яких триває розслідування і діє заборона Антимонопольного комітету України.
Особливо цинізму в цю ситуацію додає заява НАЕК «Енергоатом» про те, що компанія задоволена швидким перебігом розслідування НАБУ щодо зловживань першого заступника керівника ВП «Атомпроектінжиніринг» Ігоря Орлова.
Це є нічим іншим, як театром корупційного абсурду, адже, з одного боку, «Енергоатом» висловлює задоволення щодо розслідування, яке викриває зловживання у будівництві сховища відпрацьованого ядерного палива, а з іншого – допускає до тендеру ті компанії, які безпосередньо брали участь у цих зловживаннях.
Єдине можливе пояснення всіх описаних подій лише одне. Просування на роль підрядника цих сумнівних компаній призведе до того, що стратегічний для України об’єкт так і не буде вчасно завершений. Слідство, суди, арешти рахунків компаній – все це стане інструментами навмисного затягування часу з добудови сховища. І єдиною справді зацікавленою стороною тут є Російська Федерація.
Очікувалося, що введення в експлуатацію ЦСВЯП відбудеться до кінця 2020 року. Це мало б усунути необхідність вивезення відпрацьованого ядерного палива до Росії, що дозволило б заощадити для України 130-150 мільйонів доларів на рік. Крім того, відхід від залежності у зберіганні ядерних відходів у РФ посилив би енергобезпеку України, адже у 90-х Росія вже використовувала цю нашу залежність в політичних цілях і цілих три роки не приймала українське відпрацьоване ядерне паливо, що поставило вітчизняні АЕС на межу повної зупинки.
Герман Галущенко, по суті, є сірим кардиналом компанії «Енергоатом», і повністю контролює кожен крок тимчасового виконувача обов’язків президента НАЕК Петра Котіна. Саме він лобіює в тендері на добудову ЦСВЯП компанії Микитася, і, очевидно, що робить це в догоду інтересам РФ. Саме з його приходом на керівну посаду в НАЕК «Енергоатом» корупція в структурах компанії почала набувати нечуваних масштабів. І саме з його приходом почали відбуватися збої у постачанні українських АЕС необхідними їм запчастинами та обладнанням. Половина атомних енергоблоків завдяки цьому опинилися на ремонті – і це напередодні зими, коли споживання електроенергії досягне пікових показників. А це у свою чергу змусить керівництво країни до того, аби купувати її у РФ.
Не виключено, що в такий спосіб у Кремлі розраховують вплинути на позицію України у Мінському переговорному процесі, і висунуть в обмін на поставку електроенергії низку неприйнятних для національних інтересів України вимог. І те, що Герман Галущенко продовжує через маріонетку Котіна розвалювати НАЕК «Енергоатом», стане для Президента Зеленського тим, чим стала історія «Свинарчуків» для його попередника Порошенка.
Нехай навіть за дорученням прем’єр-міністра зараз триває перевірка щодо т.в.о президента НАЕК «Енергоатом» Котіна, це не виправить ситуацію.
Адже справжнім керівником тут за підтримки російських спецслужб був і залишиться Герман Галущенко. Таким чином, мова має йти не про відсторонення від посад окремих осіб, а про серйозне розслідування, наслідком якого стане ретельна зачистка всього менеджменту компанії від кремлівських агентів. Адже йдеться не просто про масштабні розкрадання бюджетних коштів, під загрозою незалежність та суверенітет всієї української держави.