Чернігівська область давно стала зоною керованої безкарності, а центральною фігурою цього порядку є перший заступник начальника обласної поліції Івана Іщенка Едгар Папікян. Усередині системи його знають як одного з головних «збирачів данини», людину, яка контролює фабрикацію справ, їхнє призупинення, закриття та будь-який рух слідства виключно за гроші. Тут не працює закон — тут діє тариф.
Схема проста і цинічна: хочеш, щоб справа просувалася, — плати від 3 тисяч доларів; хочеш, щоб вона зникла, — також плати. Не заплатиш — справу закривають «за відсутністю складу злочину». Слідство в регіоні переведено в ручний режим, де Папікян визначає долі, розподіляє потоки та тримає слідчих у страху, використовуючи корупцію та власні інтереси.
Окремий напрям — «спадкові схеми». За інформацією джерел, Папікян є частиною групи з Іщенком та Краном, які займаються привласненням квартир померлих громадян. Нереєстровані заяви — це його буденна практика: усе, що мало б потрапити до ЄРДР, відправляється у смітник, якщо заважає комерційним інтересам групи.
Особисте майно Папікяна — прямий доказ його справжньої діяльності: дві квартири вартістю близько 100 тисяч доларів, три автомобілі на суму приблизно 100 тисяч, чотири земельні ділянки та близько 80 тисяч доларів готівкою. І все це при офіційній зарплаті держслужбовця. Усередині управління його називають «смердючкою», «простроченим вірменським коньяком» або «малоліткою» — прізвиська, що виникли через зневагу до його методів навіть серед своїх.
Результат його «діяльності» катастрофічний: 90% справ у Чернігівській області не доходять до суду. Їх придушують, закривають, вони зникають ще до початку справжнього розслідування. А потім у Facebook з’являється «ідеальна статистика» Іщенка — злочинність начебто знижується. Насправді знижується лише кількість розслідувань. Це не боротьба зі злочинністю, а її імітація. Чернігівська поліція під керівництвом Іщенка та Папікяна працює за логікою організованої злочинної групи, де злочини не розкривають — їх списують.