Спільник нардепа Ісаєнка пішов на угоду зі слідством


Вищий антикорупційний суд визнав винуватим колишнього директора державного підприємства «Державний будівельний комбінат управління справами апарату ВР України» Юрія Юрлова. Його обвинувачували у причетності до справи нардепа Дмитра Ісаєнка.

Про це повідомляє «Слово і діло».

За їхніми словами, Юрлову призначили 3 роки позбавлення волі із забороною обіймати посади, пов’язані з управлінням державними підприємствами строком на 1 рік, та 8,5 тис. гривень штрафу за ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 28 – ч. 2 ст. 364 КК.

У зв’язку з тим, що раніше не судимий обвинувачений визнав свою вину, щиро покаявся, активно сприяв розкриттю злочинів, та співпрацюючи з прокурором, добровільно викрив інших співучасників злочину, судом було призначено покарання у виді позбавлення волі строком 3 роки.

Водночас його звільнили на іспитовий строк в 1 рік і поклали певні обов’язки. Вирок не набрав законної сили і може бути оскаржений до Апеляційної палати ВАКС.

Як відомо, Апеляційна палата ВАКС збільшила заставу Ісаєнку до 26,84 млн гривень. Також на нього поклали наступні обов’язки: прибувати за першим викликом; повідомляти про зміну місця проживання; утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними та свідками; здати закордонні паспорти.

Нагадаємо, НАБУ і САП повідомили про підозру нардепу Дмитру Ісаєнку та ще трьом особам, серед яких і ексдиректор ДП «Державний будівельний комбінат» Юрій Юрлов. За даними слідства, на початку 2020 року у нардепа виник план заволодіти ділянкою, на якій розташовувався «Держбудкомбінат», аби надалі побудувати там житловий комплекс. Для цього він вступив у змову з працівниками ДП та тодішнім заступником керівника Апарату ВРУ, до сфери управління якого входило згадане держпідприємство.

Ексдиректор ДП всупереч закону та без погодження парламенту провів аукціон для укладення інвестиційного договору на забудову земельної ділянки. У ньому перемогла підконтрольна нардепу-організатору схеми компанія. В укладеному інвестиційному договорі розмір пайової участі держпідприємства визначили у сумі близько 300 млн гривень. Натомість, як встановили НАБУ і САП, реальна вартість ділянки та майна становила понад 525 млн гривень.

Згодом підозрювані планували знести будівлі й знищити майно комбінату нібито через їх застарілість і несправність, а також скоротити працівників держпідприємства. Їхнім планам завадив накладений у серпні 2021 року за клопотанням НАБУ і САП арешт на земельну ділянку. Завдяки цьому її забудові вдалося запобігти.