Є група людей, яка останнє десятиліття ставиться до Андрія Олексійовича як безталанного мажора.
Її підозри лише посилилися, а лави суттєво розширилися, після того, як 2 роки тому його поперли з керівництва створеного батьком ТІСу. Однак те, як він зумів влізти без мила в довіру до сина, мабуть, найвідомішого у світі інвестиційного керуючого, вселяє якщо не повагу, то як мінімум здивування.
Тут, до речі, Ставніцер-молодший прямо використав раду Баффетта-старшого з його щорічних листів акціонерам Berkshire Hathaway : “Знайдіть дуже розумного, висококласного партнера – бажано трохи старше за вас – і потім дуже уважно слухайте, що він говорить”. А може просто згадав, що говорив з подібної нагоди Пилип Пилипович із “Собачого серця” Шарикову: “Зарубайте собі на носі, що ви повинні мовчати і слухати, мовчати та слухати, що вам кажуть! Вчитися і намагатися стати хоч трохи прийнятним членом суспільства”.
Не далі спекулюватимемо на тому, що насправді тригернуло Андрія Ставніцера. Так чи інакше, але в якийсь момент ми дізналися, що між Ставніцером-молодшим та Баффетом-молодшим існує дружба, гідна грецьких героїв. Спочатку стало публікуватися їхнє листування , а тиждень тому ми дізналися, що фонд Говарда Баффета зі внеском у 16 млн доларів став головним інвестором проекту Superhumans зі створення у Львові клініки для реабілітації “травм війни”, в якому Андрій Ставніцер зі своїм статком за 200 млн доларів і часткою в тому, що проносить зараз завдяки “зерновій угоді” надприбутки найбільшому в країні приватному порту TIS воліє відігравати скромну роль ідеолога.
Однак тут з’явилася новина, яка похитнула дружбу двох мажорів. Колишній міністр інфраструктури України Андрій Пивоварський отримав клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді застави у 20 млн гривень. Раніше антикорупційні органи повідомили Пивоварскому та його колишньому першому заступнику Володимиру Шульмейстеру про підозру у зловживаннях, через які держава зазнала збитків на понад 30 млн доларів.
Справа в тому, що в липні 2015 року тодішній міністр спільно зі своїм заступником (тоді також головою тарифної ради Мінінфраструктури) ухвалили наказ, згідно з яким корабельний збір із суден у морському порту Південний разом із ДП “АМПУ” почали стягувати і приватні компанії ( у пропорції 50:50). У той час як згідно із законом стягнення такого збору є винятковою прерогативою ДП як користувача акваторії порту, що належить державі.
Вигодонабувачем такого дерибану якраз і виявився “ТІС”, що володіє причалами в порту “Південний”. Той самий порт, частки в якому тато Олексій Ставніцер заповідав своїм нащадкам Андрію Ставніцеру і чомусь Єгору Гребенникову (не будемо зараз вдаватися в цю несамовиту сімейну історію, гідну латиноамериканського “мила”). Як повідомляє НАБУ, “одним із бенефіціарних власників згаданих приватних компаній виявилася особа, підозрювана НАБУ і САП у корупції в ПАТ “ДПЗКУ” і яка знаходиться в розшуку та під санкціями РНБО”, – повідомляється в релізі НАБУ. Очевидно, йдеться про партнера Андрія та Єгора, одного з скарбників російської мафії на Заході Олексія Федоричева, який є співвласником “ТІСа”.
Звичайно, тут уже тригернуло Говарда Баффета. Досить несподівано синові шановного американського мультимільярдера вкластися нехай і в правильний, і своєчасний, але проект, який курирує партнер такого собі Федоричева, на якому вже навіть куполи ніде бити.
Насправді Говарду вже були знаки згори. Наприклад, коли в Україні заарештували вантаж іншого “дорогого росіянина” Алішера Усманова . Історія почалася з того, що співробітники слідчого управління Одеської поліції виявили в одному із портів регіону 50 тис. тонн залізняку. І є всі підстави вважати, що йдеться про спеціалізоване підприємство “ТІС-Руда”, одним із співвласників якого є Ставніцер-молодший.
Восени 2016 року Андрій (тобто вже на третьому році війни) закотив у Facebook фірмову істерику, розповідаючи як шановному Алішеру Бурхановичу погані вітчизняні чиновники, підкуплені Ferrexpo та “Метінвестом”, не дають щорічно провозити 5 млн тонн ЗРС транзитом через Україну .
Не знаємо, чи є Андрієві привид батька, але як бачимо, він має більш ніж складний малюнок ролі. Однією рукою він веде бізнес із російськими олігархами (і за потреби навіть ховає від української влади їхні вантажі вартістю мільярди гривень). Інший допомагає американським нуворишам зробити щось добре для українських інвалідів війни. Великої душі людина – гребаний Гамлет. Але чи оцінить цю постановку Говард?