Суди знизили для “Кузні на Рибальському” ставку за кредитом Укрексімбанку


05.10.2021 Північний апеляційний госпсуд відмовився задовольнити апеляційну скаргу Укрексімбанку на рішення Госпсуду м. Києва від 17.05.2021 (у справі №910/20974/20), яким було задоволено позов ПрАТ “Завод “Кузня на Рибальському” і внесено зміни до кредитного договору №151317К6 від 29.12.2017, укладеного між позивачем і відповідачем.

Суди встановили такі розміри процентної ставки за кредитом: з 13.12.2019 по 30.01.2020 – 17,5% річних, з 31.01.2020 по 12.03.2020 – 15%, з 13.03.2020 по 23.04.2020 – 14%, з 24.04.2020 по 11.06.2020 – 12%, з 12.06.2020 по 28.12.2020 – 10%.

Згідно з судовими матеріалами, 29.12.2017 між Міністерством оборони і ПрАТ “Завод “Кузня на Рибальському” було укладено державний контракт №403/1/17/95 на поставку продукції за державним оборонним замовленням. Спершу сума угоди була визначена на рівні 880,7 млн грн (з ПДВ), у листопаді 2020 року вона знижена до 735,7 млн грн.

Невід’ємною частиною контракту був кредитний договір №151317К6 від 29.12.2017, укладений між Укрексімбанком і ПрАТ “Завод “Кузня на Рибальському”. Ліміт кредитної лінії (яка відкривалася під держгарантії) було встановлено на рівні 529 млн грн, кінцевий термін погашення – 28.12.2020, ставка – 18%.

Разом з тим, 17.10.2018 Кабмін своєю постановою №850 вніс зміни до постанови уряду №779 від 26.10.2016, яка визначала умови залучення позик під державні гарантії для виконання програм, пов’язаних з підвищенням обороноздатності і безпеки держави, встановивши, що “відсоткова ставка за кредитами (позиками) у національній валюті не може перевищувати більше ніж на 4 відсотки облікову ставку Національного банку України”.

На підставі цього в 2019-2020 роках Міноборони зверталося до ПрАТ “Завод “Кузня на Рибальському” щодо необхідності внесення змін до кредитного договору, а ПрАТ “Завод “Кузня на Рибальському” в свою чергу зверталося з відповідним клопотанням до Укрексімбанку.

Укрексімбанк відмовлявся вносити запропоновані зміни до кредитного договору, оскільки, на його думку, останні суперечать ст. 1056-1 ЦК України. Також держбанк вказував, що умови кредитного договору відповідають вимогам постанови №779 в редакції, чинній на день укладання кредитного договору.

У ході судового процесу Укрексімбанк констатував, що за ПрАТ “Завод “Кузня на Рибальському” обліковується заборгованість за кредитним договором, і компанія намагається в односторонньому порядку внести зміни до кредитного договору для уникнення відповідальності щодо неповернення кредиту та сплати відсотків.

Держбанк знову ж таки підкреслював, що зміни до постанови Кабміну №779 були внесені урядовою постановою №850 від 17.10.2018 вже після укладення кредитного договору.

При цьому Міністерство фінансів як третя особа, залучена до судового розгляду, зазначало, що оскільки виконання зобов`язань за кредитним договором забезпечено державною гарантією, то внаслідок внесення змін до постанови Кабміну №779 в частині встановлення іншого розміру відсоткової ставки відповідні зміни також підлягають внесенню до кредитного договору.

У свою чергу Госпсуд м. Києва вказав, що кредитний договір, укладений між Укрексімбанком і ПрАТ “Завод “Кузня на Рибальському”, передбачав можливість зміни ставки за кредитом у випадку внесення змін до постанови Кабміну №779 від 26.12.2016, що зрештою було зроблено постановою уряду №850 від 17.10.2018.

За висновками суду, внаслідок цього “позивач набув права вимагати внесення відповідних змін до кредитного договору з 13.12.2019” (цитата).

Госпсуд м. Києва констатував, що оскільки облікова ставка НБУ з 13.12.2019 становила 13,5%, з 31.01.2020 – 11%, з 13.03.2020 – 10%, з 24.04.2020 – 8%, з 12.06.2020 – 6%, то максимальний розмір відсоткової ставки за кредитним договором, який був укладений між позивачем і відповідачем, мав складати в період з 13.12.2019 до 30.01.2020 – 17,5%; у період з 31.01.2020 до 12.03.2020 – 15%; у період з 13.03.2020 до 23.04.2020 – 14%; у період з 24.04.2020 до 11.06.2020 – 12%; у період з 12.06.2020 – 10%.

Разом з тим, Госпсуд м. Києва вирішив, що “обставини щодо невиконання товариством [ПрАТ “Завод “Кузня на Рибальському”] кредитного договору в частині повернення кредиту та сплати процентів не є предметом даного спору та не ставляться в залежність до можливості внесення змін до кредитного договору згідно пунктів 3.1.3, 4.2.1 вказаного правочину” (цитата).

Контекст

До листопада 2018 року 73,9% акцій ПрАТ “Завод Кузня на Рибальському” належали Петру Порошенку, а 20,1% – Ігорю Кононенку. Восени 2018 року 100% акцій підприємства придбав Сергій Тігіпко (про розслідування ДБР з цього приводу – тут).

Як повідомлялося, у 2017 році уряд надав держгарантію за кредитом ПрАТ “Завод Кузня на Рибальському” від Укрексімбанку. Підприємство позичило 334 млн грн. У період з 27 липня 2018 року по 24 жовтня 2019 року завод повернув банку 330 тис грн боргу і сплатив відсотки — майже 36 млн грн. Але на початку 2020 року Укрексімбанк звернувся до Мінфіну з вимогою про виконання гарантійних зобов’язань, адже завод не зміг здійснити черговий платіж.

Із квітня по листопад 2020 року на виконання гарантійних зобов’язань Держказначейство перерахувало банку понад 301 млн грн (252 млн грн – сума боргу, понад 48 млн грн – відсотки, півмільйона гривень – пеня).

Була інформація, що в листопаді “Завод Кузня на Рибальському” погасив усю заборгованість перед бюджетом – після того, як отримав від Міністерства оборони 688 млн грн на виконання замовлення.

У грудні 2020 року міністр фінансів Сергій Марченко заявляв, що наприкінці листопада ПрАТ “Завод Кузня на Рибальському” повернуло до держбюджету кошти, які Міністерство фінансів виплатило за його боргами.

Тодішня цитата глави Мінфіну: “Ситуація, коли держава змушена розраховуватися із банком за прострочену заборгованість приватної компанії, для останніх років нетипова, але й не унікальна. Річ у тім, що ПрАТ, яке мало за кошти державного Укрексімбанку виконати замовлення Міністерства оборони, не змогло вчасно розрахуватися з кредитором. Тому й спрацював механізм держгарантій – Міністерство фінансів змушене було заплатити банку. Одразу ж ми задіяли передбачені законом механізми стягнення заборгованості безпосередньо із позичальника. І щойно у листопаді Міноборони переказало “Кузні” майже 700 млн грн на виконання замовлення, прострочену заборгованість підприємства перед державою – 300 млн грн – було погашено. Крім того, завод сплатив понад 6 млн грн пені. Зараз очікуємо нарахування “Кузні на Рибальському” штрафу – також у понад 6 млн”.

За словами С. Марченка, згідно з кредитним договором, до кінця року компанія мала заплатити банкові ще 40 млн грн. Конфлікт довкола боргу “Кузні на Рибальському” урядовець називав вичерпаним. “Тепер є надія, що всі “отримають своє”: Міноборони — нові катери, ПрАТ “Кузня на Рибальському” – гроші за виконане замовлення, Укрексімбанк – поверне позичені кошти й заробить на відсотках”, – резюмував С. Марченко.

За даними Міністерства фінансів, на 01.07.2021 прострочена заборгованість ПрАТ “Завод “Кузня на Рибальському” за позиками, наданими під держгарантії, становила 0,472 млн дол. Крім того, Мінфін нарахував пеню 0,276 млн грн. Як уточнювалося в матеріалах міністерства, в 2020 році було відшкодовано 301,3 млн грн витрат бюджету за договором №13010-05/227 від 29.12.2017.