2 лютого Президент України Володимир Зеленський ввів у дію рішення Ради національної безпеки та оборони України про застосування санкцій проти народного депутата Тараса Козака та телеканалів «112 Україна», NewsOne та ZIK. Голова Служби безпеки Іван Баканов наголосив, що рішення СБУ щодо санкцій проти медіахолдингу, пов’язаного із Віктором Медведчуком, спрямоване на захист територіальної цілісності та суверенітету України і не має жодного стосунку до обмеження свободи слова.
Від самого ранку в електронних медіа почала з’являтися інформація про те, що підставою для введення санкцій проти Тараса Козака і пов’язаних з них юридичних осіб стало розслідування, проведене спецслужбами України. Під час розслідування було встановлено, що схеми з постачання вугілля з окупованих територій сприяють фінансуванню тероризму. Таким чином, фігурант цих санкцій потрапив під дію закону про запобіганню та протидію легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення. У свою чергу нардеп Віктор Медведчук заявив, що вважає санкції проти каналів, які юридично належать нардепу Козаку, незаконними. На його думку, тут є елементи зовнішнього управління. Тому, за словами Медведчука, «Опозиційна платформа – За життя» ініціює імпічмент президента.
Які ж схеми з вугіллям та фінансуванням тероризму стали формальною підставою для санкції?
Ця схема була відома ще з 2014 року. Власне, «Права справа» оприлюднила інформацію про постачання вугілля з окупованих територій Донбасу під маркою вугілля, яке видобувається начебто на копалинах в Південно-Африканській республіці. Ця схема не нова і питання, чому СБУ відреагувало тільки зараз.
Всі матеріали щодо вугільної схеми є у відкритих джерелах.
Більше того, після публікації цих матеріалів було прийнято рішення щодо усунення з посади міністра вугільної промисловості Юрія Продана. Тому казати, що СБУ викрила якусь нову схему, не можна.
В 2014 році, аргументуючи тим, що антрацитові копалини знаходяться на окупованих територіях й Україна відчуває гострий брак цього надважливого стратегічного вугілля, було укладено договір про постачання вугілля начебто з ПАР. Фігурувало підприємство , яке знаходиться в орбіті ексдепутата ВРУ від «Партії регіонів», екс-депутата Донецької облради Едуарда Прутника, якого називали «хрещеником Януковича». Тобто існування цієї схеми – це фактично заробіток людей, наближених до сім’ї Януковича.
Втративши контроль над асоціацією «Донбаський розрахунково-фінансовий центр», Прутник почав інвестувати кошти в іноземні компанії, наприклад, у видобування алмазів в Африці (ПАР).
На сайті його компанії Uvercon Investments Ltd ніяких згадок про вугільну галузь немає. Однак спеціалісти повідомляють, що в ПАР Прутнику належать не тільки алмазні копальні, але й вугільні.
У 2014 році джерела аналітичного відділу ГІ «Права Справа» повідомили, що роботу по закупівлі вугілля в ПАР розпочав міністр енергетики та вугільної промисловості Юрій Продан і колишній бізнес-партнер Юрія Іванющенка (через сина екс-міністра вуглепрому Юрія Ященка, близького до групи народного депутата від Партії регіонів Юрія Іванющенка). До Росії узгоджувати ці питання їздив Олег Жебський (заступник Центренерго, бізнес-партнер Продана по ПрАТ «Центральна збагачувальна фабрика «Вуглегірська»).
Нагадаю, ДПЗД «Укрінтеренерго» 19 серпня 2014 року уклало угоду про постачання до 1 млн. тон вугілля з Південно-Африканської республіки на умовах конфіденційності щодо ціни товару. Постачальником стала лондонська компанія «Steel Mont Trading Ltd». Ціна договору і ціна за одиницю товару була конфіденційною інформацією відповідно до умов договору. Марки вугілля також не оприлюднені. Контракт мав діяти до 28 лютого 2015 року.
Примітно, що свого часу міністр енергетики та вугільної промисловості Юрій Продан повідомляв, що вартість вугілля, імпортованого з ПАР для потреб державної компанії «Центренерго», становить $91 за тонну в українському порту. В той же час експерти висловили припущення, що ціна африканського вугілля може бути завищена на $20 доларів через його низьку теплотворність. Після цього міністр Продан заявив, що ціна становить вже $86 без урахування доставки та розвантаження. При цьому міністр наголосив, що вартість вугілля не є фіксованою для всього законтрактованого обсягу, і буде формуватися щомісяця.
Відзначу, прес-служба «Укрінтеренерго» тоді повідомляла, що 30 жовтня 2014 року було завершено вивантаження першого судна з Південно-Африканської Республіки Scotian Express з вугіллям антрацитової групи обсягом 84 205 метричних тонн та розпочато відвантаження вугілля до Зміївської ТЕС ПАТ «Центренерго». Всього на Зміївську ТЕС було поставлено 50,0 тис. тонн вугілля, на Трипільську ТЕС — 34,205 тис. тонн. З 5 листопада 2014 планувалося відправлення ще двох партій вугілля, одна з яких призначена для Зміївської ТЕС (близько 3,5 тис. тонн), а друга — для Трипільської ТЕС (близько 3,5 тис. тонн). У подальшому відвантажене вугілля планували постачати партіями по 50 55 напіввагонів щоденно для кожної електростанції. Дата прибуття з ПАР третього судна Bottiglieri Challenger з вугіллям обсягом близько 85 тис. тонн — 9 листопада 2014 року. Четверте судно MBA Rosaria вийшло з порту Річардс Бей.
Викрити схему дозволив незрозумілий елемент логістики вугілля: воно постачалося не в українські порти, а через Росію. По документах воно начебто заходило в Ростов і вже після постачалося на територію України. Але портова структура Росії фактично працює на експорт.
В 2014 році було доведено, що вугілля не південноафриканське, бо за своїми характеристиками воно не відповідало. Йшлось про вугілля з окупованих територій Луганської області.
Варто зауважити, що документи, які лягли в основу санкцій, мають також стати основою кримінальних справ. СБУ має висунути відповідні звинувачення власникам цих компаній щодо протиправної злочинної діяльності. Мають бути послідовні кроки: не лише санкції проти телеканалів, але й підозра і подальший судовий розгляд.