Шевченківський районний суд Києва відмовив у відкритті провадження за заявою 61-річного громадянина кількох держав (Російської Федерації, Держави Ізраїль, Словаччини та Словенської Республіки) Михайла Воєводіна, відомого в статусі так званого “злодія в законі” на прізвисько “Міша Лужнецький”, який домагається встановлення юридичного факту з приводу того, що він не становить загрозу національній безпеці України та громадському порядку.
Відповідне рішення, текст кого було оприлюднено наприкінці серпня 2021 року, ухвалив служитель Феміди Дмитро Мальцев.
З його тексту випливає, що у позовній заяві представники Воєводіна бідкалися на дії представників Державної міграційної служби України та СБУ. Ці відомства, про що вже повідомлялося в публікаціях Dетектив-Info, протягом 2019-2020 років ухвалили низку рішень щодо встановлень відносно “Міші Лужнецького”, якого силовики вважають “кримінальним генералом” та лідером потужного “Лужніковського ОЗУ”, заборони на в’їзд на територію нашої держави.
Як раніше зазначалося на сторінках нашого видання, вказані рішення можновладців адвокатам Воєводіна в 2021 році вдалося “відбити”, домігшися їх скасування в адміністративних судах.
Згідно версії сторони Михайла Васильовича, подальше встановлення юридичного факту, що він не становить загрози нацбезпеці України, забезпечить дотримання його конституційних прав, та стане “запобіжником” для органів державної влади України “від подальшого обмеження його прав і свобод.., а також майнових прав, оскільки Воєводін вимушений постійно оскаржувати, на його думку, такі неправомірні рішення”.
Нагадаємо, що “Міша Лужнецький” не потрапив до переліку кримінальних авторитетів та “злодіїв в законі”, відносно яких навесні-влітку 2021 року за рішеннями РНБО в Україні було запроваджено санкції. У той же час, обізнаний співрозмовник Dетектив-Info в силових структурах зазначає: подання до санкційного списку Воєводіна вивчалося одразу в двох відомствах.
За його словами, “кандидатура” лідера “Лужніковського ОЗУ” розглядалася в якості фігуранта переліку кримінальних елементів на рівні оперативників СБУ, однак її “викреслили” на рівні керівників спецслужби. Паралельно із цим, ініціатором включення Воєводіна до санкційного списку виступало Міністерство внутрішніх справ, втім ця ініціатива не знайшла підтримки серед перших осіб держави. Як наслідок, це питання не було винесено на публічне обговорення, а “Мішу Лужнецького”, як і кількох інших поважних достойників, оминула доля потрапляння під санкції.