10 листопада Україну сколихнув найбільший корупційний скандал за всю історію незалежності, який отримав у народі назву «Міндічгейт» – за прізвищем давнього партнера президента Зеленського, співвласника «Кварталу 95» Тимура Міндіча. Детективи НАБУ, які півтора року вели стеження та прослуховування фігурантів корупційних схем, зʼясували, що не менше 100 мільйонів доларів злочинна група вкрала з бюджету державної компанії «Енергоатом». Загалом збитки для бюджету можуть бути в рази більші – анонсують правоохоронці.
Сам Міндіч за лічені години до обшуків утік і нібито переховується в Ізраїлі. Його поплічники після внесення застав зараз перебувають на свободі, слідство триває. А сама спецоперація НАБУ обіцяє ще чимало гучних викриттів. Внаслідок цього скандалу вже втратив свою, здавалося б, всемогутню посаду керівник Офісу президента Андрій Єрмак, у відставку пішли міністр юстиції Герман Галущенко та міністр енергетики Світлана Гринчук. А фотографії з пачками вилучених сотень тисяч доларів облетіли всі соцмережі.
Гучні викриття в «Енергоатомі» стали тривожним дзвіночком і для фігуранта іншої корупційної історії, яка почалася задовго до Міндічгейту. Йдеться про колишнього нардепа Миколу Мартиненка, який свого часу очолював парламентський комітет з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.
Його звинувачують у заволодінні коштами ДП «НАЕК «Енергоатом» на суму понад 6,4 мільйона доларів, а також у заволодінні коштами ДП «СхідГЗК» у розмірі понад 17 мільйонів доларів.
Попри це, інформація про розслідування кримінальних проваджень проти Мартиненка раніше лише вряди-годи виринала в інформаційному просторі України. Однак 10 листопада цього року, в день, коли детективи НАБУ пішли на перші обшуки до Міндіча, радник Офісу Президента, колишній журналіст-розслідувач Сергій Лещенко, який ще 10 років тому писав про оборудки Мартиненка, згадав про цю справу у соцмережах.
«Розслідування НАБУ щодо Енергоатому можна лише підтримати. Якщо крали – мають бути покарані. Я є заявником до НАБУ у справі корупції ексдепутата Миколи Мартиненка, який був викритий в аналогічній крадіжці грошей через свою панамську прокладку. Прикро, що досі в цій справі немає вироку», – написав Лещенко.
«Діяльність» Миколи Мартиненка вийшла далеко за межі України – її розслідують правоохоронці Швейцарії та Чехії.
Розслідування щодо Мартиненка та інших його співучасників стартувало в грудні 2015 року. Це була одна з перших гучних справ НАБУ від початку його роботи. За час слідства детективи зібрали величезний масив доказів, що включав сотні томів справи.
У квітні 2017 року детективи НАБУ затримали Мартиненка, однак згодом відпустили на поруки колег із «Народного фронту».
Ще один епізод, за яким Мартиненка переслідували правоохоронні органи, – отримання від керівництва чеської компанії «SKODA JS a.s.» хабаря у вигляді 311,6 тисячі євро за сприяння її інтересам.
У 2019 році Спеціалізована антикорупційна прокуратура продемонструвала в суді документи, які свідчили про прямий звʼязок Мартиненка з панамською офшорною компанією Bradcrest Investments.
За даними слідства, саме Bradcrest Investments отримувала відкати на українських підрядах НАЕК «Енергоатом» на загальну суму в 6,5 мільйона євро. У документах, які прокурор САП показав колегії суддів, прямо вказано, що Мартиненко є бенефіціарним власником панамської компанії.
У жовтні 2016 року швейцарці розпорядилися передати в Україну всю інформацію про банківські рахунки панамської фірми Миколи Мартиненка. Фігурант намагався завадити співпраці швейцарських і українських правоохоронців. Панамський офшор судився з прокуратурою Швейцарії, оскаржуючи передачу Україні інформації про ці рахунки. Адвокати Мартиненка намагалися переконати швейцарську Феміду, нібито судовий процес в Україні «не відповідає міжнародним правовим стандартам, а передача інформації про швейцарські рахунки неприпустимо шкодить діловій репутації українця».
Питання розблокували лише через вісім місяців. 28 червня 2017 року Федеральний суд Швейцарії виніс остаточне рішення: відхилити вимоги Мартиненка.
Примітно, що один із позовів Мартиненка, який не стосувався банківських рахунків, був успішним. У липні 2016 року швейцарський суд задовольнив його вимогу до Федеральної прокуратури надати йому всю інформацію про журналістів, які писали запити щодо цього кримінального провадження. Це рішення суду викликало обурення у швейцарських медіа, які назвали його «небезпечним прецедентом» і тиском на журналістів, що пишуть про корупцію.
У Цюриху також заарештували співробітника поліції за підозрою в отриманні хабаря від Мартиненка. Як повідомила DW, швейцарський правоохоронець мав завдання від українця встановити неформальний канал комунікації з федеральним прокурором Швейцарії.
Попри ці спроби вплинути на правосуддя, у 2020 році Федеральний кримінальний суд Швейцарії визнав Мартиненка винним у відмиванні 2,8 млн євро через швейцарську фінансову систему в складі злочинного угруповання та оголосив покарання у вигляді 28 місяців ув’язнення, 12 з яких — «безумовного відбування».
В Україні досудове розслідування у справі Мартиненка розпочалось ще у 2018 році. Сторона захисту свідомо зволікала з ознайомленням із матеріалами справи.
«Дійшло до того, що судді Федорак, Строгий та Маслов, які й розглядають справу заволодіння коштами ДП «НАЕК «Енергоатом» та ДП «СхідГЗК» були змушені двічі, у 2020 та 2021 році, подавати до Офісу Генпрокурора та Вищої ради правосуддя повідомлення про здійснюване захисниками втручання у діяльність суддів.
Зокрема, йшлося про систематичні прогули захисників без поважних причин, порушення порядку у залі суду, безпідставні відводи, подання повідомлень про вчинення суддями злочинів та навіть погроза подати проти суддів позов про захист честі та гідності. У цій справі ВАКС 13 разів призначав фігурантам безоплатних адвокатів — часто це відбувалося через постійні та ймовірно узгоджені відмови обвинувачених від попередніх адвокатів», – пишуть у TI та додають: дії захисту спричинили непоправне затягування з остаточним рішенням аж на 4 роки. До розгляду по суті справу призначили в лютому 2023 року.
У 2020 році невідомі особи організували вибух на паркомісці Лесі Федорак, яка головувала у цій справі в судді. Вищий антикорупційний суд розцінив це як спробу вплинути на розгляд справи проти Мартиненка та звернувся до ВРП із повідомленням про втручання у діяльність суддів.
У грудні 2023-го ВАКС відмовився закрити кримінальне провадження за обвинуваченням екснардепа. Сторона захисту просила суд закрити справу Мартиненка, оскільки в ній сплив строк досудового розслідування. Адвокат вказував, що два кримінальні провадження були об’єднані в одну справу, в якій потім і повідомили про підозру.
Незрозумілою залишається і доля давнього соратника і бізнес-партнера Миколи Мартиненка в атомному бізнесі – Давида Жванії. Ще у 1998-му Жванія став президентом підприємства Brinkford Cons. LTD Україна, яке постачало російське ядерне паливо для українських АЕС.
За інформацією радника глави МВС Антона Геращенка, Жванія нібито загинув у травні 2022 року в Запорізькій області від артилерійського вогню. Геращенко також повідомив, що Жванія мав російське громадянство і був неофіційним представником російської державної корпорації з атомної енергії «Росатом».
Як повідомило видання ZN.UA, село Новопокровка, де нібито загинув соратник Мартиненка, знаходиться за 25 кілометрів від міста Енергодар. Саме там розташована Запорізька АЕС, окупована російськими військами. Залишається незрозумілим, що Жванія робив у тому районі. Доказів його загибелі також немає, тому у медіа робили припущення, що це могло бути інсценування.
За однією з версій, Жванія нібито мав намір зустрітися з представниками ФСБ, поїхати до Москви, щоб вести переговори про формування маріонеткового пропутінського уряду, а потім повернутися до України.
Суспільний резонанс від справи Міндіча та викриття мільярдних розкрадань в «Енергоатомі» не залишають зараз владі іншого виходу, як довести до вироку і розслідування по Миколі Мартиненку. Термін давності у цій історії спливає у 2027 році.
Радник ОП Сергій Лещенко у своєму дописі наполягає: «Провадження за хабарі Мартиненка при закупівлях «Енергоатому» зареєстрували в НАБУ в грудні 2015 року. Уже десять (!) років пройшло. Шість років тому, в жовтні 2019 справу Мартиненка передали для розгляду до ВАКС по суті. Але вироків досі немає, хоча це повністю незалежний суд. За цей час багаторічний соратник Мартиненка Давид Жванія начебто загинув – при загадкових обставинах, під час обстрілу блокпоста в Запорізькій області у 2022 році. Тіло так і не знайшли. Мене допитували в Антикорупційному суді 31 травня 2023 року при розгляді атомної корупції Мартиненка по суті. Кінця-краю цій справі не видно. Суспільство має знати правду про корупційні оборудки, незалежно від того, хто їх вчиняв. І якнайшвидше», – наголошує Лещенко.